Вплив соціально-економічних та біологічних факторів на здоров'я дитини

Певний час нормою в українському (радянському) суспільстві вважалася матеріальна залежність молоді від старшої генерації, часткове чи повне утримання дорослих дітей їхніми батьками і родичами. Питома вага економічно самостійних молодих осіб віком до 28 років напередодні ринкових трансформацій та з їх початком при майже нульовому рівні безробіття не перевищувала 20%1. З-поміж молоді, що навчалася, таких було ще менше. Дитяча праця в той час обмежувалася професійним навчанням у школі, безоплатною участю у сільськогосподарських роботах та суботниках, допомогою в домашньому підсобному господарстві. Тому матеріальний добробут когорти, що аналізується (діти і молодь віком від 10 до 22 років), безпосередньо визначався матеріальним становищем їхніх батьків чи найближчих родичів.

Тривала фінансово-економічна криза та лібералізація основ господарювання суттєво змінили спосіб життя, моделі економічної поведінки всього населення, молоді зокрема. Сьогодні діють два основних чинники, що спонукають підлітків і молодь все частіше замислюватися над матеріальними проблемами, більш активно шукати самостійних шляхів їх вирішення. По-перше, триває процес обмеження матеріальних можливостей абсолютної більшості батьків внаслідок катастрофічної ситуації на ринку праці, постійного зростання вимушеної незайнятості, зниження вартості робочої сили, щорічного зменшення соціального захисту з боку держави тощо. З іншого боку, сталися радикальні зміни у господарчому законодавстві, суспільній ідеології та мисленні громадян. Економічна, зокрема підприємницька, ініціатива отримала легітимний статус і стала новою суспільною цінністю, змінилося також розуміння матеріального добробуту, ставлення до багатства.

Із віком респондентів зростає питома вага критичних оцінок економічної складової життя. Якщо з-поміж підлітків (10-14 років) частка задоволених матеріальним становищем своєї сім’ї становить 78%, у тому числі повністю задоволених - 46%, то серед молоді 15-22 роки таких відповідно 35 і 9 %

Причому досить часто незадоволені рівнем свого добробуту діти з тих сімей, які можна умовно віднести до середніх за рівнем добробуту в Україні.

Матеріальне становище сьогодні безпосередньо позначається на можливості родини щодо збереження здоров’я своїх дітей, своєчасного їх діагностування та необхідного лікування. Оцінки респондентами добробуту сім’ї корелюють з рівнем їхньої задоволеності станом власного здоров’я. Найкращою є ситуація в заможних сім’ях, тут кожен другий “повністю задоволений” станом свого здоров’я, ще 37% - “скоріше, задоволені”. Серед респондентів з сімей, добробут яких нижче середнього, у тому числі вкрай низький, “повністю задоволені” станом здоров’я 15% (“скоріше, задоволених” - 39%).

Дані дослідження не дозволяють повною мірою оцінити вплив матеріального добробуту на рівень соціального благополуччя молоді, але отримані дані дозволяють зробити деякі висновки стосовно економічної складової її здоров’я. Незначна на сьогодні питома вага молодих людей віком до 22 років економічно самостійних. Окремо від батьків чи інших родичів нині живуть одиниці: серед респондентів віком 15-22 роки таких лише 4%. Частка молоді, яка взагалі не отримує від батьків щомісячної грошової допомоги, серед 15-17-річних становить 32%, серед 18-22-річних таких вже 45%. Решта молодих людей, у тому числі кожен другий з тих, хто працює, таку допомогу отримує більш-менш регулярно. Проте розмір батьківської допомоги у 91% опитаних не перевищує 100 грн. ; у тому числі кожен з 30% респондентів отримує в середньому на місяць від батьків не більше 25 грн. ( серед 15-17-річних таких 52%, серед 18-22 річних - 17%), 19% респондентів - від 26 до

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні