Вплив витрат на ціни

продукції у разі збільшення виробництва чи зниження витрат у разі зменшення виробництва на один виріб). Інакше кажучи, маржинал-костинг розглядає вплив зміни обсягу виробництва на зміну витрат, тобто припускає калькулювання за змінними витратами.

На практиці ж обидва методи взаємозамінні і включають той самий перелік витрат. Тому під час калькулювання за скороченими витратами незалежно від методу враховують усі змінні та постійні прямі витрати.

Таблиця 7

КАЛЬКУЛЮВАННЯ ЗА СКОРОЧЕНИМИ ВИТРАТАМИ

 

Виріб

А

Б

В

Ціна

770

715

880

Сировина і матеріали

240

165

205

Заробітна плата основних виробничих робітників

195

145

140

Інші змінні витрати

45

35

115

Всього скорочених витрат

480

345

460

Покриття (валовий прибуток)

290

270

420

Рентабельність (валовий прибуток до скорочених витрат)

60 %

107 %

91 %

 Систему маржинальних витрат можна використовувати для вирішення багатьох завдань. Наприклад, для визначення мінімальної ціни короткострокових продажів, для вибору різних технологій, для оцінки необхідності й наслідків додаткових капітальних вкладень, для визначення впливу змін в обсязі виробництва на дохід тощо.

Разом з тим слід зазначити, що через низку причин метод мар­жинальних витрат мало поширений в українській практиці. Це викликано передусім неврегульованістю співвідношення принципів управлінського та податкового обліку, досить високим рівнем державного регулювання ціноутворення, а також дефіцитом висококваліфікованих фінансових менеджерів та професійних маркетологів.

Використання методу граничних (маржинальних) витрат доз­воляє виявити найбільш рентабельні види продукції. Так, у нашому прикладі вироби Б і В мають більш високу рентабельність, ніж виріб А, який у разі калькулювання витрат іншими методами був би найбільш прибутковим

Вироби Б і В роблять більший внесок у валовий прибуток підприємства. Отже, в умовах ринку підприємець може так змінити виробничу програму, щоб більш вигідна продукція прийшла на зміну збитковій.

Виходячи з даних прикладу, можна говорити, що постійні витрати не розподіляються за конкретними виробами, а покриваються за рахунок валового прибутку в цілому по підприємству. Так, валовий прибуток з трьох виробів дорівнює 290 + 370 + + 420 = 1080, а постійні витрати вираховуються в такий спосіб: 190 + 310 + 350 = 850. Звідси чистий прибуток підприємства становить 1080 – 850 = 230.

Отже, за допомогою методу маржинальних витрат можна знайти такий варіант завантаження виробничих потужностей, за якого підприємство дістане максимальний прибуток.

Рекомендована література

  1. Азарян О. М. Маркетинг: принципи та функції: Навч. посібник для вищих навч.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні