Вплив забруднення атмосфери на біосистеми

Вплив забруднення атмосфери на біосистеми

Атмосферне повітря є середовищем існування людей, а його сучасний фізико-хімічний склад - умовою їх життя. Якщо без їжі людина може прожити до 2 місяців, а без води - декілька діб, то без повітря - всього кілька хвилин. За добу людина споживає 500 літрів кисню, пропускаючи крізь легені 12 кг (10 тис. л) повітря, в той час як їжі і води вона споживає лише 1. 5-2 кг. Тому стан повітряного середовища має особливо важливе значення для нормального функціонування людського організму.

Атмосферне повітря вважається чистим, якщо жоден із забруднювачів не присутній в концентраціях, здатних заподіяти шкоди здоров'ю людини, тваринам і рослинам.

Забруднення атмосферного повітря призводить до зниження родючості грунтів та якості сільськогосподарських культур, уповільнення росту лісів, виродження окремих видів рослин і тварин. Шкідливі речовини, що містяться в атмосферному повітрі навіть у невеликих концентраціях, послаблюють захисні (імунні) властивості організму людини, роблять його менш захищеним до несприятливих зовнішніх факторів, впливають на стан здоров'я. Існує зв'язок між ступенем забруднення атмосферного повітря і поширенням хвороб органів дихання, захворювань серцево-судинної системи та підвищенням кількості злоякісних новоутворень.

Близько 20 % забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу стаціонарними джерелами, є мутагенами, тобто вони становлять загрозу здоров'ю не тільки нинішнього, а й прийдешніх поколінь. Так, якщо виразити вплив забрудненого атмосферного повітря на генетичні структури статевих клітин людини у біологічних еквівалентах рентгена (берах), то вплив хімічного забруднення повітряного басейну за ЗО років у Запоріжжі оцінюється вченими у 80, а в Маріуполі - у 180 бер [ЮЗ]

Оксиди азоту поглинаються кров'ю, шкідливо впливають на зір, дихання; свинець руйнує еритроцити крові; аренові вуглеводні є канцерогенами; дрібні частинки пилу подразнюють слизову оболонку; азбестовий пил може спричинювати фіброз легенів та рак.

Оксид вуглецю (чадний газ) отруює організм людини, в разі тривалої дії викликає безплідність. В природних умовах вміст СО в атмосфері дуже малий - не більше 0. 2 мг/м3, тоді як в атмосферному повітрі великих міст його концентрація становить 20 мг/м3, а інколи досягає навіть 250 мг/м3. Концентрації CO вище гранично допустимих (ГДК максимальна разова - 5, середньодобова - 3 мг/м3) призводять до фізіологічних змін в організмі, а концентрація більше 750 мг/м3 - до летального наслідку. Окрім концентрації, ступінь негативного впливу чадного газу залежить також від тривалості його дії.

Основна маса CO утворюється при неповному згоранні вуглеводневого палива, вугілля, деревини, промислових відходів та при лісових пожежах. Щорічно в атмосферу надходить близько 380 млн. т CO, який може знаходитися в ній протягом 2-4 місяців, проте його концентрація в цілому в атмосфері Землі не збільшується завдяки діяльності ґрунтових мікроорганізмів, які розкладають СО, та, в меншій мірі, через трансформацію СО у СО2.

При нормуванні гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у повітрі враховується ефект сумації шкідливої дії ряду речовин: ацетону, фенолу, озону, сірководню, сірчаної кислоти тощо. Особливо небезпечними є такі поєднання: сірчистий ангідрид - діоксид азоту, сірчистий ангідрид - фенол, діоксид азоту - формальдегід.

Забруднювачі атмосфери негативно впливають на всі фіто- та зооценози. Так, деякі хімічні компоненти,

1 2

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні