Всесвітня історія. Питання 17-23

План

17. Феномен революційного терору.  

18. Термідоріанський конвент та його політика.  

19. Режим Директорії 

20. Які основні риси та значення французької революції 

21. Наполеон та наполеонівські війни.  

22. Особливості соціально-економічного розвитку Німеччини у першій половині 19 ст.

23. Яка була у Німеччині специфіка політичної боротьби.  


17. Феномен революційного терору

Ось вже два століття тривають суперечки істориків про феномен Терору у Французькій революції. Але які б його інтерпретації не пропонувалися, в них незмінно звучали три домінуючі мотиви. Одні вважали, що політика робесп’єристів відповідала інтересам незаможних шарів ("соціальний мотив"), інші - що вона була утопічна і суперечила будь-яким реальним інтересам взагалі ("мотив утопії"), треті прагнули представити терор як породження "фатальної сили речей" ("мотив обставин").

Творці ж "чорної легенди" Робесп'єра приписували поваленим "тиранам" безмежне честолюбство, кровожерливість, людиноненависництво і інші огидні якості, фактично зводячи причини Терору до психологічних особливостей декількох, індивідів, що знаходилися у владі. Але з початку 1795 р. зазвучала думка, що в основі дій робесп’єристів лежала деяка закінчена система уявлень про кінцеву мету революції, правда, відносно змісту цього ідеалу висловлювалися різні точки зору.

Соціальний мотив. У відомому памфлеті Гракха Бабефа "Про систему знищення населення", стверджувалося, що Робесп'єр і його "партія" наслідували ретельно розроблений план перерозподілу майна на користь бідняків, для чого займалися масовим винищуванням великих власників

Він висунув також абсолютно фантастичну гіпотезу про намір робесп’єристів знищити частину і самих бідняків позбавитися від надлишкового населення. На його думку, Непідкупний і його оточення, проводячи політику Терору, керувалися турботою про незаможну частину суспільства і прагнули до встановлення "справжньої рівності".

Ф. Буонарроті називав прибічників Непідкупної "друзями рівності" і стверджував, що їх доктрина припускала встановлення "справедливого" суспільного устрою шляхом перерозподілу власності на користь незаможних: "Пристрій складів, де зберігалися запаси, закони проти спекулятивних скупок, проголошення принципу, через який народ ставав власником предметів першої необхідності, закони про знищення жебрацтва, про розподіл державної допомоги, а також спільність, що панувала тоді серед більшості французів, були одними з попередніх умов нового порядку. На думку Буонарроти, Терор був передусім засобом реалізації соціально-економічної програми революційного уряду.

П. Т. Дюран де Майян вважав Робесп'єра "народним диктатором, що мало-помалу піднявся, завдяки прихильності до нього чернь". На думку цього автора, Робесп'єр і його сторонники-монтаньяри хотіли, щоб "покарання багатих ворогів революції обернулося вигодою для бідних патріотів". Він відносився до подібних спрямувань украй негативно.

Мотив утопії. Найяскравіше він представлений в 1795 р. видним політичним діячем Э. Б. Куртуа. За переконанням автора доповіді, трагедія Терору стала результатом грубого порушення природного ходу речей, відповідно до якого до того часу розвивалася революція,: "Всесвітній розум,. . що приводить в рух світи і забезпечує їх гармонію, був підменений розумом однієї партії. . Революція, яку вважали більш менш поступовим переходом від зла до блага, була віднині уподібнена лише удару блискавки. Причину такого фатального розвитку подій автор доповіді бачив в бажанні робесп’єристів провести в життя шляхом жорстокого

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні