В'ячеслав Липинський. Реферований конспект

розвалити хліборобський клас, вийнявши з хліборобства йо­го душу, усунувши момент творчости з праці хлібороба, що цею своєю індивідуальною працею перетворює, культивує свій власний участок землі.

Тільки соціялізація землі може знищити нашу теперішню кла­сову свідомість, випливаючу зі способу індивідуальної хліборобської продукції, так само як фабрика, вивласнивши верстати, знищила цехи і сучасною буржуазно-соціялістичною тендитою знівечила це­хову артистичну творчість. Але що вдалось в промисловости, те не вдасться ніколи в хліборобстві.

Без української Монархи — в формі дідичного, а не виборного Гетьманства — не може повернути до Української Нації політично-чесна, державно-творча частина помосковлених і спольщених дворян­ських верхів хліборобського класу: не може бути сформована при її участи нова, здорова й сильна, селянсько-хліборобська аристократія; не може бути обєднаний авторітетом цієї нової селянської аристокра­тії український хліборобський клас. Значить: тільки при гетьмансько-монархічній формі українського державного ладу український клас хлі­боробський зможе обєднатись, зорганізуватись і придбати ту внутрішню силу, без якої не може ним бути обєднана Українська Нація і не мо­же бути збудована Українська Держава — ось пята основна точка нашої політичної "орієнтації".

Без відданих всею душею своїй ідеї і готових задля неї на жер­тви, без морально вартних, політично чесних, дисциплінованих і зор­ганізованих, до творчої громадської праці здатних Гетьманців --не зможе бути реставроване традицийне, національне Українське Геть­манство, не зможе прибрати українських національних форм період відбудови і творчости, що настане в Україні по теперішнім періоді де­мократичного руйнування. Бо без Гетьманства не зможе витворитись нова авторитетна державно-творча національна українська верства, не зможе хліборобська частина тієї верстви обєднати і зорганізувати свій хліборобський клас і не зможе біля того найдужчого українського класу обєднатись Українська Нація та зорганізуватись Українська Держа­ва — ось сема основна точка нашої політичної "орієнтації".

Коли признати, що головну ролю в життю громадянства грає продукція та ідеологія і що про силу та вартість громадянства рі­шає його здатність організувати цю продукцію та ідеологію, то від відношеня держави до цих двох чинників (відношеня влади світ­ської до влади духовної та відношеня меча до продукції) і від сте­пені їх організованости в данім громадянстві залежить відношеня держави до громадянства і в остаточнім результаті залежить буття або небуття нації. При яких формах цього взаємовідношеня між державою і громадянством, тобто при яких методах здобуваня влади (політики державної) і організації громадянства (політики соціяльної), творяться нації і при яких вони нищаться, про це мова буде дальше. Тут скажемо тільки загально, що необхідними передумо­вами повстання і розвитку нації єсть:

1) істнування на даній території такої політичне активної верстви, яка має сильно розвинене стихийне хотіння влади (імперіалізм), скріплене вірою в законність своїх хотінь (місти­цизм);

2) залежна од свідомої волі та інтелігентности здатність цієї верстви до такого обмеженя свого імперіялізму і містицизму яке б її обєднало та дисциплінувало і тим дало їй можливість зорганізу­вати завойованя політичної влади і сотворити державу;

3) здатність цієї верстви, яка хоче і може правити, до розвитку в собі почуття патріотизму — здатність, залежна вщ того, яке відношеня цієї верстви до продукції та ідеології (наприклад, у непродуцентів, кочовників, які не звязані з продукцією та землею, ця здатність буде мінімальна,

1 2 3 4 5 6