Взаємність і реторсія

залучалися до перекладів з грецької, латинської мови як біблійних текстів, так і складних богословських праць.

Щодо Острозької Біблії, у видання якої В. -К. Острозький вклав чимало коштів та особистих зусиль, то це було не просто перше слов’яномовне видання повного корпусу біблійних книг, а й перше в Європі критично-наукове видання Біблії, укладене на основі різних текстів. Текст Острозької Біблії у дещо зміненій редакції був покладений в основу т. з. Пєрвопєчатної та Єлизаветівської Біблій, виданих у Росії. І до сьогодні він виступає як канонічний текст Біблії, котрий визнає Російська православна церква. Також Острозька Біблія перевидавалася українськими греко-католиками в По чаєві та Перемишлі [19].

Велике значення мала закладена князем Острозька друкарня, що стала першою друкарнею на українських землях, діяльність якої мала постійний і систематичний характер. Поряд із Острозькою Біблією, «королевою українських книг», у ній побачили світ чимало різних видань – підручників, богослужбових книг, богословських і полемічних творів.

В. -К. Острозький, виступаючи покровителем православ’я в Речі Посполитій, чимало уваги звертав на розбудову церковних структур. Не лише був фундатором численних церков, монастирів, а й виношував амбітний план створення патріархату на українських землях. На жаль, цей план йому так і не вдалося зреалізувати. Хоча саме завдяки його діяльності вдалося зберегти православ’я в Україні та Білорусії.

Князь і в господарському, й політичному, і культурному та церковному аспектах творив незалежну державну структуру. І хоча визнавав зверхність над собою короля Речі Посполитої, проте часто поводився незалежно. Навіть у листах писав «Ми, Костянтин, з Божої ласки князь на Волині». У той час так себе іменували суверенні правителі.

Загалом діяльність князя В. -К. Острозького потребує не лише подальшого вивчення (особливо таких аспектів, як господарювання, адміністрування, церковне управління, дипломатичні зв’язки), а й вимагає історіософського переосмислення.

 

Грушевський М. Історія України-Руси. – К. , 1995. – Т. УІ; його ж. Історія української літератури. – К. , 1995. - Т. У, кн. . 2; його ж. Духовна Україна: збірка творів, 1994.

Огієнко І. Князь Костянтин Острозь­кий і його культурна праця. Історична монографія. - Вінні­пеґ, 1958.

4.    Саух П. Князь Василь-Костянтин Острозький. – Рівне, 2002.

5.    Kempa T. Konstanty Wasyl Ostrogski (ok. 1524/1525-1608). Wojewoda Kijowski i marsza?ek ziemi Wo?y?skiej. - Toru?, 1997. - S. 15.

6

   Франко І. Шість записів князя Іллі Костянтиновича Острозького з р. 1535-1540 // Франко І. Зібрання творів: У 50-ти т. - К. : Наук. думка, 1983. - Т. 39. - С. 145.

7.    Огієнко І. Князь Костянтин Острозь­кий і його культурна праця. – С. 46-47.

10.       Своєрідним переломним моментом у цьому плані стали роботи

14.       Господарській та військовій діяльності князя В. -К. Острозького приділив багато уваги Т. Кемпа у вищезгаданій монографії.

15.       На адміністративну діяльність князя В. -К. Острозького звертала увагу Н. Яковенко в згаданих роботах.

16.       Про можливість перебування І. Вишенського при дворі князя В. -К. Острозького вів мову І. Франко. Див. : Франко І. Іван Вишенський і його твори // Франко І. Зібрання творів: У п’ятидесяти томах. – К. , 1981. – Т. 30.

17.       Гваньїні О. Хроніка європейської Сарматії. – К. , 2007. – С. 407.

18.       Про Острозьку академію та Острозький культурний осередок, окрім згаданих робіт, Т. Кемпи, І. Мицька, див. : Острозька академія ХУІ-ХУІІ ст. . : Енциклопедичне видання. –

1 2 3 4 5

Схожі роботи