Взаємовідносини православної церкви з іншими конфесіями

училищ. Динамічно розвиваються Київські духовні школи, зокрема Київська духовна академія, освітній рівень якої останнім часом значно підвищився внаслідок реформи та залучення нових педагогічних кадрів.

Разом із тим, поряд з Українською Православною Церквою в країні існує кілька інших християнських конфесій, вплив яких на суспільство тією чи іншою мірою є відчутним.

У західних регіонах України значний вплив має Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ), що налічує сьогодні, згідно з офіційною статистикою, близько трьох з половиною тисяч громад. Наприкінці 80-х років XX століття, коли ця конфесія одержала легальний статус в Україні, УГКЦ мала яскраво виражений регіональний характер, а діяльність її ієрархії та священства була надто політизованою. Усе це, а також складна внутрішня ситуація в Українській Православній Церкві, яку тоді очолював Митрополит Філарет (Денисенко), призвели до того, що діалог між нашою Церквою, Ватиканом і ієрархами УГКЦ не дав позитивного результату, і проблема розподілу церковного майна була вирішена греко-католиками силовим шляхом. Більшість храмів УПЦ у західних регіонах України були насильно зайняті віруючими УГЦК, а православні християни в цьому регіоні опинилися в ситуації жорсткого тиску.

У результаті нинішні відносини між УГКЦ і УПЦ залишають бажати кращого. Старі рани ще не вилікувані, а відносини між православними та греко-католиками досі не унормовані. Таким чином, незважаючи на те, що багато експертів відзначають певні позитивні тенденції в житті УГКЦ, офіційний діалог між нашими Церквами на сьогодні, на жаль, ще неможливий.

Стабільними та доброзичливими можна назвати відносини УПЦ і Римо-католицької Церкви, духовенство якої традиційно опікує польську громаду в Україні. Ця Церква нараховує 7 дієцезій, 804 парафії, має 13 єпископів та 3 вищі духовні семінарії

Єпископи Римо-католицької Церкви в Україні прагнуть підтримувати постійні контакти зі Священноначалієм канонічної Української Православної Церкви, співробітництво між Церквами має місце в рамках Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. Позитивно на православно-католицькі відносини впливають і візити до нашої країни глави Понтифікальної Ради із сприяння християнській єдності кардинала Вальтера Каспера, остання зустріч якого з Вищим Священноначалієм нашої Церкви мала місце в грудні минулого року.

Найпроблемнішими можна назвати відносини між УПЦ і двома неканонічними церковними структурами, які самовільно проголосили себе «автокефальними» - «Українською Православною Церквою - Київський Патріархат» і «Українською Автокефальною Православною Церквою». Згідно із статистичними даними Державного комітету України у справах національностей і релігій, загальна чисельність «автокефальних» церковних громад станом на 1 січня минулого року становить близько 5 000. З них 3 824 громади перебувають у складі УПЦ КП і 1 154 громади - у складі УАПЦ. Ці показники мають певні похибки, оскільки офіційна державна статистика ґрунтується на кількості зареєстрованих статутів первинних релігійних організацій (церковних громад). Утім, як ми знаємо, статути релігійних громад іноді реєструються спеціально для збільшення кількісних показників.

Проте, навіть із певним застереженням, кількість громад, що перебувають сьогодні в складі УПЦ КП і УАПЦ, не може не турбувати. Церковний поділ в Україні справді має безпрецедентний масштаб, і цей чинник необхідно враховувати тим, хто вважає, що будь-який діалог між канонічною УПЦ і неканонічними структурами є недоречним і шкідливим.

Список використаних джерел

Колодник А. М. та інш. “Історія

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні