Юридична психологія

План

1. Психологія правопорушення.

2. Соціальна адаптація звільнених від відбування покарання.

3. Література.  

 

1.  Психологія правопорушення - це характеристика внутрішнього безпосередньо неспостереженого боку злочинної поведінки. Будь-яка злочинна подія, як  поведінка особистості має дві сторони:

. Зовнішню (предметно-фізичну)

. Внутрішню (психологічну).

 Інакше кажучи, будь-яке правопорушення містить у собі дві групи обставин: Об'єктивні обставини, які майже завжди піддаються безпосередньому сприйняттю і спостереженню, і психологічні (суб'єктивні)обставини, які не можуть бути безпосередньо побачені і сприйняті людиною.

До об'єктивних обставин будь-якої справи належить: 
1. Місце; 
2. Час; 
3. Спосіб; 
4. Предмет посягання; 
5. Знаряддя вчинення злочину; 
6. Дії цієї особи, щоб настав злочинний результат;

   До психологічних обставин справи належать: 
1

Мотиви злочину; 
2. Цілі вчинення злочину; 
3. Психічне ставлення особи до злочинної дії і початок  результату у формі умислу або необережності; 
4. Інші психологічні факти поведінки.  
   Тому, кожен дізнавач і слідчий повинен володіти основами психологічного аналізу злочинної поведінки.

   Своєрідність індивідуальної злочинної поведінки полягає в тому, що  поряд з факторами зовнішнього середовища, а саме причин і умов, що її обумовлюють є і внутрішні фактори, зокрема форма вини, мотиви і цілі.  

   Вина, мотив і мета завжди входять в структуру злочинної дії. Під структурою злочинної поведінки розуміється внутрішня 
(психологічна) будову цих форм злочинної поведінки і  взаємозв’язок їх складових частин. Це положення необхідно особливо підкреслити, так як вина, мотив і мета нерідко розглядаються самі по собі, як самостійні явища, поза структурою злочинної поведінки, елементами якогї вони є.

   Тим часом визначальним становищем при характеристиці названих психологічних фактів є їх розгляд як структурних елементів злочинної поведінки. Подібний підхід дозволяє аналізувати їх як елементи діяльності особи, з'ясувати місце провини, мотиву і цілі в структурі різних форм злочинної поведінки і функції, які здійснюються ними в період підготовки (мотивації) та здійснення злочину.

     Психологічна сутність правопорушення полягає в активному прагненні особи домогтися здійснення поставленої мети. Воно знаходить своє вираження у свідомо мотивованих діях, спрямованих на досягнення визначеної мети, незалежно від того, чи співпадає вона чи не збігається з  суспільно небезпечними наслідками. Таким чином,психіка завжди включена до злочинної діяльності. Як правило, вона виступає як центральна сполучна ланка окремих дій цієї конкретної особи. Через неї досягається єдність у регулюванні цих дій і поведінки в цілому.

   Будучи за своїм змістом антигромадською, злочинне поводження з точки зору його будови відповідає всіма ознаками вольової діяльності та загальпсихологічним її значенням.

   З суб'єктивної сторони воно характеризується волею, мотивування та цілеспрямованістю, а з об'єктивної - фізичними діями або утриманням від них.

   Якщо у скоєному злочині воля особи не знайшла свого вираження через внутрішні причини (розлад свідомості, психічна хвороба і

1 2 3