Юридична психологія_к.р.

План

Проаналізуйте проблему класифікації методів юридичної психології 

Обгрунтуйте причини трансформації злочиних груп.  

Розкрийте психологічні особливості професійної діяльності юрисконсульта та нотаріуса  

Юрисконсульт.  

Нотаріус.

Література.  


Проаналізуйте проблему класифікації методів юридичної психології

Методи юридичної психології можна поділити на дві ос­новні групи: 1) методи наукового дослідження; 2) методи пси­хологічного впливу на особистість.

1. Методи наукового дослідження. За допомогою цих методів вивчаються психологічні закономірності суб'єктив­них відносин у сфері права, розробляються науково обгрун­товані рекомендації для оптимізації професійної діяльності. До них належать, зокрема, психодіагностичні методики виз­начення рівня розвитку професійно важливих якостей працівників, встановлення психологічних характеристик особистості правопорушника та ін.

2. Методи психологічного впливу на особистість. Деякі з цих методів реалізуються працівниками правоохорон­них органів при боротьбі зі злочинністю. У цьому контексті вони орієнтовані на цілі розкриття і розслідування злочинів, встановлення їх причин, ресоціалізації засуджених, адаптації їх до відповідного соціального середовища. Цим методам притаманна обмеженість діапазону застосування рамками за­конодавства та професійної етики

Методи психологічного впливу можуть також застосовуватись для формування, роз­витку і тренінгу відповідних професійно важливих якостей працівників правоохоронних органів. Основними методами наукового вивчення психіки є спос­тереження, експеримент, вивчення продуктів (результатів) ді­яльності, тестування (анкетування) та експертне оцінювання.        Спостереження — цілеспрямоване вивчення особистості на основі сприймання її дій та вчинків за різних умов життє­діяльності. Дуже важливо, щоб люди, за якими здійснюється спостереження, не знали цього, тому що інакше може зникну­ти природність їх поведінки. Наприклад, при проведенні до­питу слідчий чи дізнавач, окрім з'ясування фактів у справі, фік­сує особливості поведінки та проявів психіки допитуваного. Експеримент — метод збирання фактів за спеціально створених умов, які забезпечують активний прояв психічних явищ, що вивчаються. Створюючи певні умови, юрист чи пси­холог дістає можливість чітко окреслити ті фактори, які діяли в момент виникнення та перебігу психічного явища; устано­вити причини психічних явищ за рахунок розкриття впливу тієї чи іншої умови; повторювати дослід і, таким чином, накопичувати кількісні показники, на основі чого можна дійти висновку про випадковість або типовість явища. Зокрема, при допиті експериментальною умовою є повідомлення допитува­ному невідомих йому слідчих матеріалів, варіювання тактики допиту. Вивчення продуктів (результатів) діяльності — нако­пичення фактів при аналізі матеріальних результатів психіч­ної діяльності. Використовуючи цей метод, юрист чи психо­лог має справу не з самою людиною, а з матеріалізованими продуктами її психічної діяльності, що дозволяє неодноразо­во до них повертатись, порівнювати результати, отримані у різний час або за різних умов діяльності.                                                         Тестування — це метод, за якого на основі виконання людиною певних завдань або відповідей на кон­кретні запитання робиться висновок про її психіку. Напри­клад, перевірка можливості здійснювати ті чи інші вчинки — це синтез методу тестування та експерименту. Тактично спря­мовані запитання слідчого на допиті також дають уяву про метод анкетування.    Метод експертних оцінок полягає в одержанні відомо­стей про особисті (психічні) якості людини від осіб, які мо­жуть досить повно змалювати

1 2 3 4 5 6 7