Юридична психологія_к.р4

План

1. Поясніть відмінності типів особистості за ознакою кримінальної ураженості.

2. Охарактеризуйте психологічні особливості міжособистісних стосунків у злочинних групах.

3. Розкрийте зміст предмету і завдань юридичної психології.

Список використаної літератури

 

1. Поясніть відмінності типів особистості за ознакою кримінальної ураженості.

Існують декілька типологічних схем особистості злочинця. Заознакою антигромадської спрямованості поведінки: в основу типології покладено ставлення особистості до різних суспільних цінностей.

-негативно-зневажливе ставлення до людської особистості, її найважливіших благ. Подібне ставлення лежить в основі навмисних агресивно - насильницьких злочинів - вбивств, зґвалтувань, а також більшості випадків хуліганства.

-індивідуально-зневажливе ставлення до різних соціальних інститутів, до загальногромадянський, службових, сімейних та інших обов'язків передбачає здійснення ряду господарських злочинів: злочини проти правосуддя, військових та ін.

-легковажно-нерозділене і недбале ставлення до встановлених соціальних цінностей та своїх обов'язків проявляється в різних необережних злочинах.

За глибиною і стійкості антисоціальної спрямованості, що лежать в основі ціннісних орієнтацій виділяються такі типи злочинців:

«Випадковий» - вперше вчинив злочин, що суперечить соціально-позитивній спрямованості.

«Криміногенний» - характеризується наступними особливостями:

1) сформований в умовах інтенсивної протиправної і аморальної поведінки оточуючих.

2) у минулому здійснював аморальні проступки і правопорушення, які продовжили повторюватися

3) звик до негативної оцінки своєї поведінки в мікросередовищі, де порушуються морально-правові норми; злочин закономірно випливає з звичного стилю поведінки та способу життя.

Ситуативно-криміногенний підтип характеризується порушенням моральних норм і вчиненням правопорушень, неналежним виконанням вимог соціальних ролей; злочин обумовлено несприятливою ситуацією.

Ситуативний підтип характеризується тим, що аморальні елементи виражені у нього незначно. Злочин здійснюється особою під вирішальним впливом ситуації, яка виникає не з його вини.

За ступенем небезпеки виділяють такі типи злочинців:

«Особливо небезпечні» - неодноразово судимі рецидивісти, злочинна поведінка яких носить характер активного протистояння суспільству та його цінностям. Сюди відносяться злочинці, які систематично вчиняють крадіжки,грабежі, розбої, хуліганські дії і тяжкі злочини проти особистості. До цієї категорії входять і великі розкрадачі майна, великі хабарники, які тривалий час здійснюють тяжкі злочини.

«Десоціалізовано-небезпечні» - декласовані особи, які тривалий час ведуть паразитичний, бездомний спосіб життя. Це дармоїди,неодноразово засуджені, алкоголіки. Вони здійснюють в основному дрібні крадіжки,для забезпечення свого існування і, особливо для придбання спиртних напоїв.

«Нестійкі» - особи, які характеризуються частковою кримінальною ураженістю і вчиняють злочини не в силу стійких антигромадських установок, а в силу свого способу життя. Особи цього типу здійснюють, в основному в нетверезому стані, дрібні розкрадання та крадіжки, рідше-грабежі,розбої, деякі насильницькі злочини.

«Ситуативні» - особи, чия поведінка не представляє вираженою суспільної небезпеки. Злочини вони здійснюють внаслідок того, що внаслідок своїх психологічних особливостей потрапляють в жорстку залежність від ситуації і не можуть знайти соціально прийнятний спосіб її вирішення.

Розглянуті типології, що існують в кримінології, носять умовний характер. Не кожен злочинець може бути однозначно віднесений до того чи іншого типу. Крім того,

1 2 3 4 5 6