Юридична психологія_вар9

План

  1. Теоретичні засади юридичної психології.
  2. Причини появи злочинних груп в 90-х роках XX.
  3. Професіограма прокурора та його помічника.

 

1. Юридична психологія — науково-практична дисципліна, яка досліджує психологічні закономірності системи «люди­на — право», розробляє рекомендації, спрямовані на підви­щення ефективності цієї системи. Іншими словами, юридич­на психологія досліджує психологічне опосередкування пра­вових відносин та правової поведінки. ЇЇ вивчення дозволяє удосконалити діяльність правознавця, допомагає йому будува­ти та регулювати взаємовідносини з людьми, поглиблено ро­зуміти мотиви їх вчинків і поведінки, пізнавати об'єктивну дійсність, вірно оцінювати її та використовувати результати в практичній діяльності.

Юридична психологія вивчає поведінку, особистість і ді­яльність осіб, що здійснюють правотворчість та правозастосування (суб'єкти юридичної діяльності) та осіб, щодо яких норми застосовуються, чиї права захищаються чи охороня­ються. Інакше кажучи, науковий інтерес юридичної психоло­гії представлений людським фактором у його правовому смислі, системою неподільних елементів (підсистем) юрис­пруденції і психології. Зазначена система включає наступні дослідницькі напрями: 1) правові норми, що регулюють сус­пільні відносини; 2) психологічний зміст фактичного впливу права на суспільну та індивідуальну свідомість (правосвідо­мість), формування ставлення до правоохоронюваних інтере­сів (заборони, дозволу, відповідальності за недотримання пра­вових приписів); 5) форми і види відповідальності за делікти ефективність застосування санкцій, правоохоронної і право-застосовної діяльності в цілому, здійснюваної у відповідності з чинним законодавством; 4) умови формування особи як правопорушника, механізми вчинюваних правопорушень як вольових актів поведінки, що знаходяться під контролем свідомості та волі індивіда

Для нашого часу характерними є значний розвиток пси­хологічної науки, використання психологічних знань для вирішення прикладних проблем різних напрямів людської діяльності, у тому числі — юридичної. Теорія і практика по­требує психологічного аналізу значної кількості складних феноменів, що впливають на життєдіяльність людини, визна­чаючи її місце у суспільстві, зокрема, соціальне корисну чи антисоціальну спрямованість поведінки, дотримання чи по­рушення правових норм тощо.

Праця індивіда у будь-якій галузі діяльності визначається психічними процесами, які сприяють пізнанню об'єктивних законів дійсності, взаємин між людьми, їх мотивів та інте­ресів, структури та особливостей окремої особи. Вивчення психологічних закономірностей, у свою чергу, сприяє опти­мальному регулюванню людської діяльності, становленню та­кої її наукової організації, яка відповідає високому рівню суспільних відносин.

Кожна галузь праці має притаманні лише їй риси, які впливають на характер діяльності і взаємин людей у процесі конкретних трудових операцій Це певною мірою стосується і юридичної діяльності. Саме ця обставина зумовила відо­кремлення із загальної психології специфічної галузі науко­вого знання, яка вивчає закономірності психіки у сфері дії права. Інтеграція юриспруденції та психології сприяла ста­новленню нової науки — юридичної психології, спрямованої на науково-практичне забезпечення завдань правоохоронної та правозастосовної діяльності.

Теоретичною базою для юридичної психології є загальна психологія, оскільки використовується її понятійний і катего­ріальний апарат, знання про загальні закономірності та зако­ни психічної діяльності людини.

 

2. Проблема організованої злочинності - одна з найбільш гострих, які вимагають якнайшвидшого вирішення проблем, що стоять перед суспільством і державою. Подібна актуальність даного соціально-кримінологічного явища зумовлена насамперед тим, що організована злочинність являє собою виключно небезпечне явище, яке, на жаль до не давнього часу не зустрічало в нашій

1 2 3 4 5 6