Юридична психологія_вар9
План
- Теоретичні засади юридичної психології.
- Причини появи злочинних груп в 90-х роках XX.
- Професіограма прокурора та його помічника.
1. Юридична психологія — науково-практична дисципліна, яка досліджує психологічні закономірності системи «людина — право», розробляє рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності цієї системи. Іншими словами, юридична психологія досліджує психологічне опосередкування правових відносин та правової поведінки. ЇЇ вивчення дозволяє удосконалити діяльність правознавця, допомагає йому будувати та регулювати взаємовідносини з людьми, поглиблено розуміти мотиви їх вчинків і поведінки, пізнавати об'єктивну дійсність, вірно оцінювати її та використовувати результати в практичній діяльності.
Юридична психологія вивчає поведінку, особистість і діяльність осіб, що здійснюють правотворчість та правозастосування (суб'єкти юридичної діяльності) та осіб, щодо яких норми застосовуються, чиї права захищаються чи охороняються. Інакше кажучи, науковий інтерес юридичної психології представлений людським фактором у його правовому смислі, системою неподільних елементів (підсистем) юриспруденції і психології. Зазначена система включає наступні дослідницькі напрями: 1) правові норми, що регулюють суспільні відносини; 2) психологічний зміст фактичного впливу права на суспільну та індивідуальну свідомість (правосвідомість), формування ставлення до правоохоронюваних інтересів (заборони, дозволу, відповідальності за недотримання правових приписів); 5) форми і види відповідальності за делікти ефективність застосування санкцій, правоохоронної і право-застосовної діяльності в цілому, здійснюваної у відповідності з чинним законодавством; 4) умови формування особи як правопорушника, механізми вчинюваних правопорушень як вольових актів поведінки, що знаходяться під контролем свідомості та волі індивіда
Для нашого часу характерними є значний розвиток психологічної науки, використання психологічних знань для вирішення прикладних проблем різних напрямів людської діяльності, у тому числі — юридичної. Теорія і практика потребує психологічного аналізу значної кількості складних феноменів, що впливають на життєдіяльність людини, визначаючи її місце у суспільстві, зокрема, соціальне корисну чи антисоціальну спрямованість поведінки, дотримання чи порушення правових норм тощо.
Праця індивіда у будь-якій галузі діяльності визначається психічними процесами, які сприяють пізнанню об'єктивних законів дійсності, взаємин між людьми, їх мотивів та інтересів, структури та особливостей окремої особи. Вивчення психологічних закономірностей, у свою чергу, сприяє оптимальному регулюванню людської діяльності, становленню такої її наукової організації, яка відповідає високому рівню суспільних відносин.
Кожна галузь праці має притаманні лише їй риси, які впливають на характер діяльності і взаємин людей у процесі конкретних трудових операцій Це певною мірою стосується і юридичної діяльності. Саме ця обставина зумовила відокремлення із загальної психології специфічної галузі наукового знання, яка вивчає закономірності психіки у сфері дії права. Інтеграція юриспруденції та психології сприяла становленню нової науки — юридичної психології, спрямованої на науково-практичне забезпечення завдань правоохоронної та правозастосовної діяльності.
Теоретичною базою для юридичної психології є загальна психологія, оскільки використовується її понятійний і категоріальний апарат, знання про загальні закономірності та закони психічної діяльності людини.
2. Проблема організованої злочинності - одна з найбільш гострих, які вимагають якнайшвидшого вирішення проблем, що стоять перед суспільством і державою. Подібна актуальність даного соціально-кримінологічного явища зумовлена насамперед тим, що організована злочинність являє собою виключно небезпечне явище, яке, на жаль до не давнього часу не зустрічало в нашій