Загальна характеристика педагогічного спілкування
План
Загальна характеристика педагогічного спілкування.
Ефективність педагогічного спілкування.
Загальна характеристика педагогічного спілкування.
Виховання - процес, основою якого є спілкування.
Педагогічне спілкування - це професійне спілкування викладача з учнями на уроці і поза ним, спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату та досягнення спільної мети. Це система взаємодії вчителя і класу, змістом якого є обмін інформацією, здійснення навчально-виховного впливу, організація стосунків.
Функції педагогічного спілкування:
1) пізнання особистості та її формування;
2) обмін інформацією;
3) організація діяльності;
4) організація міжособистісної взаємодії;
5) співпереживання;
6) самоутвердження.
Комунікативна діяльність людини є надзвичайно складною. Е. Берн вважає, що в кожній людині існує три „Я": дитина (залежна, підпорядкована і безвідповідальна істота); батьки (незалежна людина, та, що бере відповідальність на себе); дорослий (розуміє інтереси інших, враховує реальну ситуацію). Відповідно до цього автор виділяє три позиції контакту.
Позиція "зверху" (батьки). Щодо педагогічного спілкування ця позиція вчителя може проявлятися у прагненні домінувати, переважанні дисциплінарних методів і прийомів, егоцентризмі, нетерпимості до помилок і заперечень з боку учнів.
Позиція "знизу" (дитина). Специфічними проявами цієї позиції спілкування вчителя може бути: поступливість, невпевненість у собі, недостатня вимогливість, безініціативність.
Позиція "поруч" (дорослий)
Учитель упродовж своєї педагогічної діяльності може вдаватися до різних позицій, залежно від певної ситуації. Закріплення в спілкуванні вчителя певної позиції багато в чому визначають стиль взаємовідносин з учнями.
В. О. Кан-Калік трактує стиль педагогічного спілкування як індивідуально-типологічні особливості соціально-психологічної взаємодії вчителя з учнями.
В. С. Мерлін під індивідуальним стилем педагогічного спілкування розуміє цілісну систему операцій педагогічного спілкування, що забезпечує ефективну взаємодію вчителя з учнями, опосередковану метою, завданнями педагогічної діяльності та властивостями різних рівнів індивідуальності педагога.
У стилі педагогічного спілкування виявляються:
— особливості комунікативних можливостей учителя;
— характер стосунків, що склалися між учителем і учнями;
— творча особистість педагога;
— особливість учнівського класу.
Виділяють такі стилі педагогічного спілкування:
1) спілкування на основі захоплення загальною спільною творчою діяльністю. Цей стиль поєднує високий професіоналізм та гуманізм учителя;
2) спілкування на засадах дружніх стосунків. Спілкування-діалог. Розвиваються продуктивні стосунки вчителя з учнями;
3) спілкування-дистанція. Дистанція є обмежувальним чинником у стосунках педагога з учнями, базується на авторитеті ролі, а не особистості вчителя;
4) спілкування-залякування. Цей стиль виникає в результаті небажання вчителя здійснювати індивідуальний підхід до дитини, наявності специфічних рис характеру вчителя, ворожого ставлення до дітей;
5) спілкування-загравання. Цей стиль виникає через нерозуміння вчителем завдань, які стоять перед ним; не володіння навичками