Загальна характеристика поняття. Дефініція (визначення) та поділ (класифікація) понять

План

1. Загальна характеристика поняття 

2. Дефініція (визначення) та поділ (класифікація) понять.

Список використаної літератури


1. Загальна характеристика поняття

Думки можна поділити на класи залежно від типу їх логічних форм. Основними з цих класів є думки, які називаються поняттями, судженнями та умовиводом. Логічну форму думки можна розглядати як змістовну характеристику міркування у тому розумінні, що кожна з них у логіці розглядається як відповідний спосіб фіксації в мисленні інформації про предмети та явища. Наприклад, візьмемо таку думку: „Злочин - це суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що кваліфікується законом як кримінально-каране діяння". З одного боку, маємо конкретний зміст думки, тобто, що собою являє „злочин". Цей зміст не залежить від форми думки, яку можна представити у вигляді: „щось про щось стверджується". З другого боку, відношення між предметом думки й ознакою предмета думки є тим змістом, що цікавить логіку як науку, яка вивчає способи утримання незмінними оцінки думок.

Будь-які за змістом думки можуть мати однакову форму побудови. У таких думках різні предмети фіксуються єдиним способом.

Поняття - це думка, в якій узагальнені в клас та виділені з певної множини предмети на основі сукупності суттєвих ознак, які загальні тільки для цих виділених предметів

Слово „предмет" застосовується тут у широкому розумінні. Предметом думки називається будь-який об'єкт, на який спрямована наша думка. Це можуть бути речі, їх властивості, їх дії, відношення між ними тощо. Вони можуть дійсно існувати чи бути тільки уявними. Але навіть якщо об'єкт нашої думки уявний, він все таки існує як предмет нашої думки.

У поняттях предмети узагальнюються та виділяються на основі системи ознак.

Ознака - це те, у чому предмети схожі один з одним або те, чим вони відрізняються один від одного, тобто це наявність чи відсутність властивості у предмета або відношення між предметами.

У підручниках з логіки зустрічається різноманітна класифікація ознак. У цілях даного курсу, на наш погляд, для утворення понять важливо враховувати дві логічні характеристики ознак. По-перше, ознаки бувають суттєві та несуттєві. Суттєві ознаки - це ті, які необхідно належать предмету, виражають його природу. Вони поділяються на основні, тобто ті, які виражають сутність предмета, та похідні, тобто ті, які обумовлюються, випливають з основних. Несуттєві ті, що можуть належати, але можуть і не належати предмету, які не виражають його сутність. Наприклад, суттєвими основними ознаками поняття „злочин" є: 1) „суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність)": 2) „передбачене законом, як кримінально-каране діяння"; суттєвими похідними ознаками є „скоєне дієздатним громадянином" (від ознаки (2) та складна ознака, в якій перелічуються об'єкти посягання (від обох основних ознак), а несуттєвою - те, „що карається позбавленням волі".

Практичне відношення до предмету дозволяє виділити ознаки, що суттєві тільки у певному значенні, оскільки термін „суттєва ознака" не завжди застосовується як те, без чого предмет перестає бути самим собою, а нерідко застосовується для позначення ознак предмета, які хоча й не розкривають його дійсну сутність, але є важливими для

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні