Загальна характеристика задач статистичного спостереження та інформаційні технології їх розв’язання

Статистичне спостереження — це планова, науково організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичні спостереження відрізняються характером й масовістю даних і способом їх отримання.

Статистичними даними вважаються масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ і процесів. Масовість відрізняє статистичні дані від інших, оскільки завдяки переходу від окремих фактів до масових можна визначити загальну закономірність, позбавлену впливу випадкових причин. Ступінь масовості залежить від рівня узагальнення досліджуваних явищ. На макрорівні формують дані про явища та процеси загальнодер­жавного характеру. Це відомості про виробничий потенціал держави, розмір її фінансових ресурсів, експорт / імпорт товарів, обсяг приватизації об’єктів, рівень безробіття. На мікрорівні дані також є масовими, але іншого гатунку. Матеріали, що їх збирають окремі міністерства, відомства, підприємства, установи, товариства та фірми, характеризуються певною фрагментарністю. Статистичні дані обов’язково мають кількісну визначеність, завдяки чому підлягають нагромаджуванню, зведенню та узагальненню. Останнє можливе лише за умови їх системності. Статистичні дані — це лише факти, що узгоджуються, порівнюються і в сукупності відбивають певний бік явища чи процесу.

Статистичні дані мають відповідати певним вимогам. Перша вимога — це вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану. Друга вимога — це повнота даних, як за їх обсягом, так і по суті. Третя вимога — це своєчасність даних. Інформація повин­на дійти до користувача, перш ніж застаріє, інакше вона втрачає корисність. Четверта вимога — це порівнянність даних у часі або просторі. Гострою є проблема порівнюваності за одиницями вимірювання, особливо це стосується вартісних показників в умовах високої інфляції або внаслідок грошової реформи

З переходом національної статистики на міжнародні стандарти важливо керуватися порівняльною методикою збирання даних та обчислення статистичних показників. П’ятою вимогою є доступність даних. З переходом до ринкових умов питання доступності даних особливо загострюється. У період демократії більшість матеріалів державної статистики стали відкритими. Проте ускладнилася ситуація з централізованим збиранням даних, особливо в недержавних структурах. Низький рівень відповідальності таких струк­тур за подання звітів або непідзвітність деяких з них призводить до порушення вимог щодо повноти та своєчасності реєстрації даних. Одержання якісних статистичних даних значною мірою залежить від того, на якому рівні збирається відповідна інформація. В Україні чинні дві системи збирання інформації: централізована (загальнодержавна) та децентралізована(відомча, окремих економічних структур). Централізована система збирання інфор­мації має ширші можливості для якісного спостереження — наукову методику, кваліфіковані кадри, технічне забезпечення. Децентралізована система збирання інформації є оперативнішою через менший інтервал часу між збиранням і використанням готової статистичної інформації. Проте за такої системи гостро постає проблема наукової обґрунтованості методів статистичного спостереження та їх практичного застосування. Статистичне спостереження здійснюється в три етапи: підготовка спостереження, реєстрація статистичних даних, формування бази даних. На першому етапі вирішуються організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. На другому етапі збирають дані. Чим коротший термін збирання, тим своєчаснішою та дешевою буде інформація. Від якості збирання залежать також точність, повнота і вірогідність даних. Третій етап передбачає контроль і нагромадження даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних. Це дуже важливо в