Загальний порядок прийняття на роботу

договору – це встановлена чинним законодавством процедура підписання та оформлення трудового договору. Порядок укладення трудового договору і перелік необхідних при цьому документів залежить від: категорії працівників, які приймаються (кваліфікована, некваліфікована робота); умов праці (важкі, шкідливі тощо); допуску до державної таємниці; підстав виникнення правовідносин (результати виборів (депутатський мандат), перемоги в конкурсі тощо).

За загальним правилом при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати трудову книжку, паспорт або інший документ, що посвідчує особу, документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію тощо), коли приймається на роботу спеціаліст, довідку про стан здоров’я (відповідно до ст. 169 КЗпПУ), довідку з номером ідентифікаційного коду (ідентифікаційний номер ДРФО), а в окремих випадках направлення на роботу (молодим спеціалістам), документи про обрання на посаду (заміщення посади за конкурсом), довідку про звільнення (особам звільненим з місць позбавлення волі) та інші документи (наприклад, для іноземних громадян дозвіл служби зайнятості на працевлаштування, характеристика). Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

При цьому не слід забувати, що законодавством забороняється: 1) укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота, протипоказана за станом здоров’я; 2) вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.

У трудовому законодавстві є й ряд інших заборон. Так, наприклад, забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю чи наявністю дітей віком до 3 років, а одиноким матерям – до 14 років або дитини-інваліда. Необґрунтована відмова у прийнятті на роботу (причини відмови повинні бути пояснені письмово) оскаржується в судовому порядку.

Список використаної літератури

  1. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю /Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань. — 2-ге вид. , доп. та перероб. — К. : А. С. К. , 2000. — 182 с
  2. Гирич О. Г. Трудове право: Курс лекцій: Для студентів юридичних вузів та факультетів. — К. : Вілбор, 1999. — 208 с
  3. Трудове право України: Підручник / За ред. Н. Б. Болотіної, Г. І. Чанишевої. — К. : Т-во "Знання"; КОО, 2000
  4. Житецький В. Ц. , Джигирей В. С. , Мельников О. В. Основи охорони праці. — 5-те вид. , доп. — Підручник. — Львів: Афіша, 2001
  5. Гончарова Г. , Жернаков В. Сфера укладання трудового договору // Право України. — 2000. — № 8
1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні