Законність і правопорядок

План

1. Поняття законності 

2. Основні вимоги (принципи) законності 

3. Гарантії законності 

4. Поняття правопорядку.  

5. Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку.

Список використаної літератури.  


1. Поняття законності

Про законність написано багато робіт, але це питання все ще зали­шається дискусійним. Є багато різних визначень цього явища. Але практично в кожному з них виділяється лише певна сторона закон­ності. При комплексному аналізі цього явища й існуючих у науці по­глядів можна виділити те головне, що й становить суть, основу закон­ності — суворе, неухильне дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин. Саме це притаманне законності будь-якого історичного періоду незалежно від умов, місця і часу.

Законність — це комплексне політико-правове явище, що відобра­жає правовий характер організації суспільно-політичного життя, зв’я­зок між правом і державою. Поняття “законність” характеризує пра­вову дійсність, узяту під кутом зору практичної реалізації права, ідейно-політичних основ правової системи, її зв’язку з основними су­спільно-політичними інститутами, з політичним режимом цього су­спільства.

Законність можна визначити і як принцип, метод і режим суворо­го, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин (державою, її органами, суспільними й іншими організаціями, трудовими колективами, посадовими особами, гро­мадянами та їх об’єднаннями)

В той же час поняття законності охоп­лює не лише дотримання й виконання нормативно-правових актів, але й відповідність всіх нормативно-правових актів Основному Зако­ну — Конституції.

Але з другого боку, до категорії законності зараз висуваються та­кож інші вимоги, пов’язані з демократизацією суспільства і держави, переходом від авторитаризму і тоталітаризму до демократії, розбу­довою правової держави. Законність у правовій державі заснована не на будь-яких законах, а саме на правових законах — на тих, що за­сновані на таких правових принципах, як справедливість, рівність, свобода, які відповідають повною мірою волевиявленню більшості суспільства, відображають загальнолюдські цінності й ідеали, забез­печують пріоритетність прав і свобод людини і громадянина.

Суть законності полягає в реальності права, в рівні дотримання законів та підзаконних актів, у гарантуванні прав і свобод особи. За­конність є елементом демократії та народовладдя.

Зміст законності полягає в таких ознаках, як загальнообов’язко­вість права, високий рівень правосвідомості та правової культури в суспільстві, неухильне виконання правових норм з боку як грома­дян, так і державних органів; це той суспільний режим, за якого ді­яльність всіх суб’єктів заснована на законі, який носить правовий характер.

2. Основні вимоги (принципи) законності

1. Загальність законності полягає в її обов’язковості, що розпов­сюджується на всіх і кожного без винятку, незалежно від положення, чину і рангу. Перед законом усі рівні й усі повинні йому підкоряти­ся, інакше відповідальність неминуча. Всі громадяни, посадові особи є суб’єктами законності, тому що на всіх них розповсюджуються її вимоги.

2. Єдність законності полягає в поширенні цієї вимоги на всю без винятку територію держави, в її однаковому розумінні. Прояв міс­ництва — протизаконне явище. Місцеві особливості потрібно вра­ховувати, але тільки в рамках закону і на його основі.

3. Верховенство закону є найважливішою

1 2 3 4 5

Схожі роботи