Законодавчо-нормативна база України з питань цивільної оборони та захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
ПЛАН
1. ЗАКОН УКРАЇНИ „ПРО ЦИВІЛЬНУ ОБОРОНУ УКРАЇНИ”
2. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЦИВІЛЬНУ ОБОРОНУ УКРАЇНИ
3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ „ПРО КОНЦЕПЦІЮ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ У РАЗІ ЗАГРОЗИ ТА ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ”
4. ЗАКОН УКРАЇНИ „ПРО ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТЕХНОГЕННОГО ТА ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ”
5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ „ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТЕХНОГЕННОГО ТА ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ”
6. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ „ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ, ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ”
1. ЗАКОН УКРАЇНИ „ПРО ЦИВІЛЬНУ ОБОРОНУ УКРАЇНИ”
(від 3 лютого 1993 року N 2974-XII)
ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА УКРАЇНИ є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Попередження соціально-політичних, міжнаціональних конфліктів, масових безпорядків і дії щодо ліквідації їх наслідків до компетенції органів управління і сил цивільної оборони не входять.
Систему цивільної оборони складають:
- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони;
- органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях;
- органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;
- служби цивільної оборони.
- сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони;
- системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення;
- фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;
- курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;
Завданнями Цивільної оборони України є:
- попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків;
- оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;
- захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;
- організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;
- створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів;