Західноєвропейський костюм 18 ст
Прилучення вищих верств суспільства до західноєвропейських цінностей призводило до нівелювання національних. З іншого боку, різкі відмінності умов життя населення великих міст і глибокої провінції сприяли збереженню у побуті останньої патріархальних звичаїв і традицій. Водночас відбувався і неминучий взаємовплив культур різних верств суспільства, міста й села.
2. Історія походження західноєвропейського костюму 17-18 ст
Батьківщиною виникнення західноєвропейського костюму можна назвати Францію. Адже Франція являлась і досі являється матерю зародження та впровадження моди.
У першій половині XVII ст. у французькому костюмі підкреслювали природність пропорцій, ліквідуючи підбивки та вертюгадени, замінивши жорсткий корсет еластичним. Завищена талія (була модною до 1645 року) та широке декольте надавали жіночому костюму «воєнізованого» вигляду, тотожного мушкетерському силуету. Спідниця стає рівною, зборки переміщуються на боки та назад. Зникнення нашивних смуг та розрізів компенсується ліпним оздобленням з шнурів, розеток, бантів; замість суцільно мереживних комірців поширювались відлогі полотняні коміри з нешироким мереживом по краях; манжети носили і мереживні, і полотняні з мереживним оздобленням, див малюнок 1, таблиця 1.
Таблиця 1.
1. Жіночий народний костюм
| Розстібна приталена кофта з баскою, вузьким рукавом, великим відкладним коміром та манжетами з полотна; довга спідниця на накрохмалених нижніх спідницях; фартушок; черевики; хустка. |
2—3. Жіночі костюми. Перша пол. XVIІ ст. | Завищена талія; декольте з викотом плечей ззаду; рукава буфовані за рахунок перехвату стрічками, оздоблені розетками з позументу; широкі коміри та манжети прикрашені мереживом; короткі зачіски з прямим проділом та бічними буфами. |
Силует костюма XVIII століть формувався під впливом класицизму: наслідуванням природи, але природа повинна бути в мистецтві прикрашеною та облагородженою, таким чином напрям моди був виключно вузького облягаючого одягу і у чоловіків, і у жінок. Кольорова гама була переважно яскравою, з контрастним поєднанням двох, трьох або чотирьох кольорів. Найширше використовувався жовтий колір (як геральдичний).
Чоловічий костюм - англійський суконний фрак (темних строгих тонів), який витісняє французький шовковий каптан. Як верхній одяг використовували редингот, який мав прямі поли і шалевий комір, колоти не змінили форму, у сорочках жабо і манжети стали вужчі.
Жіночий костюм - сукні дуже розширені в боках з вузьким ліфом, глибоким вирізом каре, густо обшитим оборкою. Іноді спідниця нижньої сукні вкорочувалася, а спідниця верхньої підбиралася навколо талії. Взуття - туфлі на високому підборі, виготовлені з різних матеріалів (атласу, парчі і оксамиту)
3 розвитком торгівлі та текстильного ремісництва на всій території Європи поширювалися нові тканини — легкі тафта, камка, фуляр, важка парча, а з XVII ст. — майже невідомий доти у Європі оксамит.
У XIII ст. відбувся остаточний перехід від суцільнокроених рукавів до