Запальні захворювання жіночих статевих органів
План
- Етіологія запальних захворювань (збудники).
- Шляхи проникнення збудників.
- Класифікація за локалізацією.
Серед захворювань жіночих статевих органів запальні процеси займають перше місце по частоті і зустрічаються у 60-65% гінекологічних хворих.
Запальні захворювання нерідко знижують продуктивність хворої, а інколи можуть загрожувати її життю. В результаті перенесеного запального захворювання у хворої можуть появитися порушення менструальної функції, безпліддя.
Найбільш частою причиною запальних захворювань являються інфекційні збудники, а також термічні, хімічні, механічні і деякі інші фактори.
Із збудників важливе значення мають стафілокок, стрептокок, віруси, гонокок, кишкова паличка, мікобактерія туберкульозу, мікробні асоціації (декілька видів збудника), трихомонади.
У 30% хворих при запальному процесі були виділені гонокок і кишкова паличка, у 23% - стрептокок і кишкова паличка. Досліджуючи мікрофлору, видалених при операції маткових труб, було виділено гонокок лише у 2% хворих. Низький процент висіяності гонокока пояснюється стерильністю маткових труб і нашаруванням іншої мікрофлори. Ряд авторів думають, що в етіології запальних захворювань гонокок продовжує займати провідне місце в даний час. Бактеріологічні дослідження, які були проведені при септичних захворюваннях з летальним кінцем, показали, що стрептокок був виявлений у 66,1%, а стафілокок – тільки у 12,8% хворих
Серед різноманітних збудників, які викликають хронічний запальний процес в статевих органах жінок важливу роль відіграють променеві грибки – актиноміцети.
Встановлено, що в період епідемії грипу відмічають активацію стафілококової інфекції, що значно обтяжує перебіг запального процесу.
Доказана роль умовно патогенних мікроорганізмів у виникненні запального процесу.
У виникненні затяжних довго протікаючи процесів певну роль відіграють також трихомонадна інвазія і актиномікоз.
Перебіг даного захворювання буде залежати від степені вірулентності мікроба і стану імунореактивних сил організму, що проявляється віком, загальним станом хворих, наявністю супутніх захворювань (анемія, авітаміноз та інші).
Дослідження показали, що майже у половини хворих з гінекологічними захворюваннями трихомонада виявляється з мікоплазмою. Але мікоплазма володіє низькою вірулентністю, і особливо важливої ролі в етіології цієї патології не відіграє.
Висока частота запальних процесів в жіночих статевих органах пояснюється ще такими факторами і в першу чергу анатомічним розміщенням. Запалення статевих органів нерідко співпадає з абортом (особливо кримінальним), пологами, діагностичними і лікувальними внутріматковими маніпуляціями. При цьому може порушуватись цілісність слизової оболонки (шийки, матки), а також прилеглих тканин (наприклад, розрив шийки матки під час пологів), що сприяє проникненню інфекції. Інфікування статевих органів можливе при запаленні інших органів черевної порожнини (наприклад, при апендициті, запаленні сигмовидної кишки і інше за рахунок топографічних взаємовідношень цих органів.
До несприятливих факторів, які послаблюють опірність організму інфекції і сприяючим виникнення запалення слід віднести аборт, пологи, післяпологовий період, менструацію, малокрів’я, авітаміноз, голодування, переохолодження, вогнища хронічної інфекції, довготривалі і тяжкі запальні захворювання, які виснажують захисні сили