Зіставний метод

ареальне збли­ження, генетичну близькість чи запозичення мовного явища можна лише тоді, коли доведено, що це не є універсалією.

Отже, зіставний метод має велике практичне зна­чення. За його допомогою виявляють збіг і розбіжності в зіставлюваних мовах, що є дуже цінним для теорії та практики перекладу й методики навчання іноземних мов, розкривають конкретні специфічні особливості мови, які важко, а то й неможливо помітити при її «внутрішньому» вивченні, встановлюють спільні зако­номірності, властиві всім мовам, що дає змогу глибше збагнути будову людської мови загалом. На основі зі-ставного методу створені зіставні граматики різних мов і перекладні словники. Проблемам зіставного мовознав­ства присвячений спеціальний журнал «Съпоставително езикознание», що виходить у Софії (Болгарія).

Використана література 

  1. Ярцева В. Н. Теория и практика сопоставительного исследования язы­ков // Серия лит. и яз. — 1986.
  2. Методы сопоставительного исследования языков. — М., 1988.
  3. О принципах и методах лингвистического исследования. — М., 1966.
  4. Степанов Ю. С. Методы и принципы современной лингвистики. — М., 1975.
  5. Иванова Л. П. Методы лингвистических исследований. — К., 1995.
1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні