Злочини проти здоров'я
Небезпечними для життя є ушкодження, які в момент заподіяння чи в клінічному перебігу (через різні проміжки часу), спричиняють загрозливі для життя явища (їх перелік даний у Правилах), і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причиново-наслідковому зв'язку.
До ушкоджень, небезпечних для життя, належать ті, що проникають у черепну порожнину, в т. ч. й без ушкодження мозку, відкриті й закриті переломи кісток склепіння та основи черепа, за винятком кісток лицевого скелета та ізольованої тріщини тільки зовнішньої пластинки склепіння черепа, забій головного мозку тяжкого ступеня як зі здавленням, так і без здавлення головного мозку, забій головного мозку середньої тяжкості за наявності симптомів ураження стовбурної ділянки, переломо-вивихів та переломів тіл чи обох дуг шийних хребців, проникаючі поранення грудної клітки та ушкодження живота, котрі проникли в черевну порожнину, ушкодження великих кровоносних судин, аорти, сонної, підключичної артерії чи вен, що їх супроводять, тощо.
Детально про зміст кожної із зазначених ознак див. : Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Наслідками - це втрата будь-якого органа чи втрата органом його функцій - втрата зору, слуху, язика, руки, ноги і репродуктивної здатності
Під втратою зору розуміється повна стійка сліпота на обидва ока чи такий стан, коли наявне зниження зору до підрахунку пальців на відстані двох метрів і менше (гострота зору на обидва ока 0,04 і нижче).
Втрата слуху - це повна стійка глухота на обидва вуха, або такий необоротний стан, коли потерпілий не чує розмовної мови на відстані три-п'ять сантиметрів від вушної раковини.
Під втратою язика (мовлення) треба розуміти втрату можливості висловлювати свої думки членороздільними звуками, зрозумілими для оточуючих.
Під втратою руки або ноги розуміється відокремлення їх від тулуба (повністю або ампутація на рівні не нижче ліктьового чи колінного суглобів) чи втрата ними функцій (параліч або інший стан, що унеможливлює їх діяльність).
Втрата репродуктивної здатності полягає у втраті здатності до злягання чи втрату здатності до запліднення, зачаття та дітородіння (розродження).
Ушкодження, що спричинило психічну хворобу, кваліфікується як тяжке тоді, коли воно потягло за собою розвиток психічного захворювання, незалежно від його тривалості й ступеня виліковності. До психічних захворювань не можна відносити пов'язані з ушкодженнями реактивні стани (психози, неврози тощо).
Ушкодження, що спричинило розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше як на одну третину (не менше 33%). Під розладом здоров'я належить розуміти безпосередньо пов'язаний з ушкодженням послідовно розвинутий хворобливий процес. Розміри стійкої (постійної) втрати загальної працездатності при ушкодженні встановлюються після наслідку ушкодження, що визначився на