Зв’язок книгознавства з іншими науками

За межами загального книгознавства і приватних книгознавчих дисциплін залишилися такі що традиційно розглядаються у межах книжкової справи і зараховувані до науки про книгу області, як читачоведення, мистецтво книги, статистика друку.
Як області практичної діяльності мистецтво книги і статистика друку, що входить в практику книжкової справи, підтверджує методологічне положення про те, що жива людська предметно - перетворювальна діяльність, направлена на той або інший «фрагмент» об'єктивної реальності, завжди багатше і різноманітніше за яку-небудь одній теорії, засобами, якою вона може бути пояснена, інтерпретована, описана.
Дійсно, практика книжкової справи, відбита в теорії книгознавства, - це тільки книгознавча практика. За межами об'єкту книгознавства залишається безліч різновидів діяльності, сукупністю яких реалізується функціонування книжкової справи і самого книгознавства як науки. Серед них можна назвати ідеологічну, лінгвістичну, літературознавство, текстологію, економічну, психологічну, соціологічну, естетичну, управлінську з широким спектром її різновидів, інженерно-технічну, рекламно-пропагандистську, педагогічну, фізичну (у підсобних роботах, що забезпечують багато процесів книжкової справи) і ін.
Ці види діяльності, а точніше - їх теоретичні моделі, входять в об'єкт різних самостійних по відношенню до книгознавства наук.
Взаємодія їх з книгознавством складає одну з методологічних проблем як для книгознавства, так і для них самих. Виявлення змісту і форм цієї взаємодії збагачує і само книгознавство, і суміжні науки, деталізуючи об'єкт, заглиблюючи предмет, розширюючи пізнавальні можливості методів, а отже, удосконалюючи теорію, підвищуючи управлінську ефективність науки по відношенню до практики.
Для дослідження проблеми взаємин книгознавства з суміжними науками перш за все необхідно визначити статус суміжної дисципліни, тобто відповісти на питання: які дисципліни вважати суміжними


На самому попередньому рівні суміжними слід рахувати такі наукові дисципліни, знання в області яких необхідне для раціонального і ефективного здійснення того або іншого виду практичної книгознавчої діяльності в, книготоргового, бібліотечного, бібліографічного справі книговидавця і для адекватного і цілісного віддзеркалення в теорії суті, способів і форм існування, руху, розвитку, функціонування книги як об'єкту книгознавства.
Рівні організації об'єкту книгознавства і відповідні ним рівні організації книгознавчого знання, а отже і рівні змісту знання (загальне книгознавче, спеціально-книгознавче), зумовлюють і набір суміжних дисциплін.
На рівні загального книгознавства це марксистсько-ленінська філософія і теорія пізнання, загальна теорія інформації, теорія соціальної і масової комунікації, семіотика, загальне мовознавство, загальне літературознавство, естетика, загальне музикознавство, історія і теорія культури, загальна теорія систем і системних досліджень, наукознавство. Суть досліджуваних ними явищ детермінує суть книги, а також зміст і структуру книгознавчого знання.
У системі спеціально-книгознавчого знання об'єктивно виділяються книговидавницьке, книготоргове, бібліотечне, бібліографічне знання, найбільш загальні форми книги, що теоретично відображають, і відповідні способи їх існування: репертуар книговидавця - справа книговидавця; книготорговий асортимент - книготоргова справа; бібліотечний фонд - бібліотечна справа; бібліографічна інформація - бібліографічна справа.
На цьому рівні організації об'єкту книгознавства і книгознавчого знання суміжними дисциплінами виступають: економіка книжкової справи, читачезнавство, галузева статистика.
Відсутня поки в теоретично розробленому вигляді економіка книжкової справи в цілому існує у формі економіки і організації видавничої справи, економіки і організації книжкової торгівлі, економіки і організації бібліотечної справи, економіки бібліографічної справи і науково-інформаційної діяльності. Дослідження в їх предметах ведуться або з метою забезпечення учбових курсів по відповідних спеціальностях, або з метою вирішення практичних завдань по вдосконаленню організаційно-економічної діяльності у відповідних областях книжкової справи.
Дослідження читача почалися ще в дореволюційний

1 2 3 4 5 6