Зведення і групування показників правової діяльності
Під час статистичного аналізу даних про засуджених використовують інформацію по вироках, що набули сили після розгляду справ у касаційній інстанції.
У разі засудження особи за двома чи більше статтями КК України облік основних мір покарання відмічається за суворішим покаранням. Підсудний вважається виправданим у разі повного його виправдання.
У судовій статистиці дані про освіту, вік, заняття засудженого фіксуються на момент учинення злочину, а не винесення вироку.
Інформацію про кількість ув’язнених (засуджених, що перебувають у місцях позбавлення волі) можна використовувати для статистичного аналізу складу осіб, що утримуються у місцях позбавлення волі, стану злочинності серед них, порівняльного аналізу наповненості та поповнення протягом звітного періоду виправних закладів.
Групи засуджених (чи ув’язнених) за соціально-демографічною ознакою (стать, освіта, вік, заняття на момент скоєння злочину) порівнюються відповідно до груп населення за аналогічною ознакою.
У статистиці доцільно також використовувати групування за територіальними ознаками, яке уможливлює порівняння рівнів інтенсивності та поширеності злочинів
Групування за часом скоєння злочину проводиться тільки щодо злочинів, на які впливає “сезонність”, — крадіжки, зґвалтування, хуліганство. Це дає змогу отримувати інформацію для розробки заходів із запобігання злочинності.
Аналогічний підхід до групувань використовується і щодо інших галузей правової статистики.
3. Прийоми статистичних групувань
Метод групувань не можна уявити як набір певних правил, що рекомендуються для різноманітних сукупностей. У застосуванні методу групувань визначальним є розуміння суті, природи досліджуваних явищ або процесів. Залежно від сутності досліджуваних явищ і поставлених перед дослідженням завдань у процесі проведення групування слід вирішити такі питання:
• вибір групувальної ознаки;
• визначення кількості груп і розміру інтервалів;
• визначення показників, які повинні характеризувати групи. Вибір групувальної ознаки — найскладніше питання в теорії групувань.
Групувальною ознакою називається ознака, покладена в основу групування.
Існують три основні правила вибору ознаки.
1. Керуючись знанням суті та законів розвитку певного явища, відібрати найістотніші ознаки, що відповідають завданням дослідження.
2. Виходити з конкретних історичних і територіальних умов, у яких протікає процес розвитку досліджуваного явища, тому що зміна конкретних