Зв'язки та відношення речень у тексті

Зв’язки та відношення речень у тексті

Прості й складні речення, хоч і виражають певний зміст, у реальному писемному й усному мовленні е лише елементами для побудови більш складних мовних утворень, які мають назву "одиниці тексту", "текст". Причому найчастіше текст утворюється не безпосередньо з речень, а з одиниць, які становлять сукупність речень. Це пов’язано, наприклад, із тим, що у мовленні не лишец повідомляється про щось, але й зміст цього повідомлення розгортається, осмислюється, тобто навколо одного змістового центру об’єднуються додаткові повідомлення. Може бути й інакше: один зміст передається розчленовано - з допомогою не одного речення, а двох, трьох і більше. В таких випадках звичайно утворюються синтаксичні одиниці, більші за речення, Вони характеризуються синтаксичною єдністю, зв’язаністю елементів, певними змістовими якостями. Ці одиниці становлять будівельний матеріал для повідомлення змісту, що програмується текстом. У мовленні кожного разу утворюються нові поєднання речень, але процес їх творення позначається закономірним, регулярним характером, що й виділяє їх як різновид мовних одиниць вищого рівня власне комунікативного.

У семантичному аспекті текст сприймається як закінчене, зв’язане смислове ціле. В плані мовленнєвої діяльності текст, відповідно, розглядається як результат цілеспрямованого мовленнєвого акту, безпосередньо сама мовленнєва діяльність, підпорядкована певному комунікативному завданню.

Текст дістає також прагматичне тлумачення (як інструмент мовної комунікації між відправником та одержувачем), розглядається з інформативної точки зору ("зображення світу" з різним ступенем об’єктивності). Підкреслюється організаційне начало комунікативної цілеспрямованості, комунікативного задуму.

Численність понять аналізованого ряду має своє закономірне пояснення

В ній знаходить вияв і багатозначність самого слова „текст", і, головне, різнопланове осмислення одного й того ж об’єкта. Текст - складне, багатопланове утворення, до його розуміння як мовленнєвого витвору також приходять різними шляхами. У зв’язку з тим, що нині триває активний пошук закономірностей текстотворення, текст зазнає також онтологічного осмислення - щодо складу одиниць, які формують його цілісну єдність. З одного боку, набула поширення думка про текст як про послідовність речень, що характеризуються змістовою взаємозумовленістю в залежності від загального змісту. З іншого боку, подібному розумінню протиставляється погляд на текст не як на суму речень, їх тематичний набір, а як на систему, в якій функціонує одиниця, що інтегрує речення, але незводима до їх суми.

З такої точки зору ми й розглянемо синтаксичні явища, категорії, якими зумовлюється формування текстових одиниць, більших за речення.

Контекстуальні зв’язки речень

Синтаксичний зв’язок, тобто формальні взаємовідношення компонентів синтаксичних одиниць, які виявляють смислові зв’язки - синтаксичні відношення, - й виражені засобами мови, є вихідним і фундаментальним поняттям синтаксису. Наявні точки зору на категорії "зв’язок" і "відношення" потребують якнайдетальнішого поглиблення, розвитку.

Елементи складного утворення (на основі речень таким є складне синтаксичне ціле, або, за іншою термінологією, надфразна єдність, прозаїчна строфа та ін. ) взаємодіють між собою, тобто перебувають у таких структурних відношеннях, які спрямовані на формування змісту й функції цілого. З цього випливає, що відношення елементів являють собою їхню функціонально змістову залежність, взаємозумовленість у мовній побудові, визначувану завданням формування її цілісного змісту і функції. Оскільки відношення спрямовані на об’єднання елементів у ціле, то на допомогу їм, для формування

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні