Зв'язки та відношення речень у тексті

майстер". Так, майстерність - категорія ще й моральна.

У першому фрагменті спочатку йде опорне речення, а потому кілька залежних, що стосуються поняття естакада: два речення-коментарі (ця споруда з’явилася. . . ; вона проклала найкоротший шлях. . . ) і третє, в якому автор говорить про те, яке почуття задоволення викликає їзда таким мостом. Основним тут є повідомлення про відкриття нового в’їзду на естакаду, решта слугують для того, щоб читач міг краще уявити собі цю естакаду. В другому фрагменті (з відгуку на новий телефільм-балет) перше речення є безпосереднім повідомленням за темою тексту: як сприйнято твір (У новому фільмі мені особливо сподобалася. . . ), а наступні речення його доповнюють нерозривно зв’язаним із ним змістом - пояснюється, яка ж Офелія створена балериною (ніжна, сумна, невагома), й говориться про уявлення, що виникли у автора у зв’язку зі сприйняттям цього образу, думки про те, як цікаво було б побачити балерину в цін ролі на великій сцені. І, нарешті, в третьому фрагменті розповідається, як захоплюється один майстер своєї справи трудовим мистецтвом і людськими якостями іншого майстра. В реченні Так, майстерність - категорія ще й моральна висловлюється думка, що виникла у автора у зв’язку з усім сказаним, із твердженням героя, що справжній майстер повинен бути прямою, чесною, гідною людиною. Функції речень, що розкривають думки автора з приводу повідомлюваного, значні й розмаїті: з їхньою допомогою поглиблюється інформація про щось, читач дістає орієнтири для сприйняття та оцінки повідомлення, виклад стає жвавим, природним (розмовним), бо тільки в розмовній мові спостерігаємо найрізноманітніші за характером асоціативних зв’язків супутні смислові відгалуження. Вони поряд із реченнями-коментарями особливо помітно відображають властиву публіцистичній мові якість авторського "я" - відверто, прямо вираженого, що необхідно для здійснення активного, чіткого в своїй визначеності впливу публіцистики на суспільну свідомість

Розглянуті відношення виразно передаються тематичним зв’язком, головна роль у якому належить змістові залежного речення, де повідомляється думка автора з приводу того (стосовно того), про що йдеться. Про таку семантику залежних речень сигналізує наявність у їхньому складі компонентів вірю, віриться, цікаво, здається, хочеться, подобається, звісно, зрозуміло, приємно, радує, смутить, як важливо й т. п.

Порівняйте: Нашу бесіду перериває телефонний дзвінок. Валентина Михайлівна бере трубку. "А навіщо записувати? --дивується. Я й так запам’ятаю - все життя прагнула цього. Отже, літак в Антарктиду тільки взимку. . . Віриться, капітан "Метелиці" першою з жінок планети прокладе лижню на білому континенті; Колектив театру, напевно, із самого початку привабила життєрадісна стихія п’єси Блаумана, гуманний пафос автора, й добре, що ця захопленість продовжує жити у виставі, намагнічуючи її виконавців. Як це важливо, коли в залі театру підтверджується вічно нова й вічно стара істина: щовечора - Прем’єра!

1. 6. Відношення між реченнями полягають також у тому, що одне з них є повідомленням про щось, а друге - посиланням на джерело нього повідомлення. Такі поєднання, подані навіть в одній фразі, відрізняються від цілісного речення, котре позначує чиюсь мовленнєву дію.

Розгляньмо фрагмент, у якому конструкція прямої мови являє собою назване поєднання речень: i>Створений природою квітник площею в 256,5 гектара в Закарпатті називають "Долиною нарцисів". Тепер її взято під охорону й віднесено до складу Карпатського державного заповідника.

- На

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні