Алхімія

Як вважають, алхімія виникла в I столітті н. е. в Олександрії. Алхіміки переслідували головним чином дві мети. По-перше, вони хотіли перетворити дешевші метали, такі, як залізо і свинець, в більш цінні – золото і срібло; для цього вони намагались знайти такий собі «філософський камінь». І, по-друге, вони наполегливо шукали якусь магічну рідину – «еліксир життя» який міг би продовжити людське життя або навіть зробити людину безсмертною.

Батьком алхімії і творцем всіх її досягнень, як свідчать стародавні єгипетські рукописи, був легендарний Гермес Трисмегістус. Однак свого бурхливого розвитку алхімія досягла в середні віки. У Європі в той час майже при кожному імператорському дворі день і ніч працювали алхіміки, щоб перетворити свинець у золото і тим самим поліпшити плачевний стан королівських фінансів.

Першим знаменитим європейським алхіміком став монах-домініканець Альберт фон Больштедт (1193-1280), відоміший як Альберт Великий. Праці Альберта Великого («Книга про алхімію», «Про метали і мінерали», «Алхімічний свод» та інші) відіграли важливу роль. Альберт Великий першим з європейських алхіміків детально описав властивості миш'яку, і тому йому часто приписують відкриття цієї речовини. Альберт Великий мав думку про те, що метали складаються з ртуті, сірки, миш'яку та нашатирю.

Сучасником Альберта Великого був англійський монах-францисканець Роджер Бекон (1214-1292). Він написав, зокрема, знамениті трактати «Дзеркало алхімії» та «Могутність алхімії». У трактатах дається детальний опис природи металів з точки зору ртутно-сірчаної теорії. Роджер Бекон визначав алхімію наступним чином: «Алхімія є наука, що вказує, як приготувати і отримати засіб, еліксир, який, якщо його кинути на метал чи недосконалу речовину, робить їх досконалими у момент дотику».

У працях Альберта Великого та Роджера Бекона, як і у працях арабських алхіміків, частка містицизму була порівняно невеликою

У той же час для європейської алхімії в цілому містичні елементи є значно характернішими, ніж для арабської.

Алхімія завоювала симпатії кращих умів свого часу, Роджер Бекон, найбільший вчений XIII століття, вірив у можливість перетворення свинцю в благородні метали, Роберт Бойль, президент Королівського наукового товариства Англії, підтримував алхіміків. Славетний вчений Ісак Ньютон побудував навіть маленьку лабораторію, де він проводив алхімічні експерименти. Однак поряд з алхіміками, які були справжніми ентузіастами своєї справи, алхімія привернула до себе незліченних шарлатанів.

У своїх пошуках «філософського каменя» і «еліксиру життя» алхіміки протягом століть отримали величезне число нових речовин і зробили ряд важливих наукових відкриттів. Вони вперше виділили такі хімічні елементи, як сурма, миш’як, вісмут і фосфор. Азотна, соляна, сірчана кислоти і царська горілка були вперше отримані алхіміками. Алхіміки першими запропонували витягувати золото амальгамним способом, готувати каустичну соду з золи рослин і ряд інших процесів.

Багато апаратів та інструментів, без яких не може обійтись сучасна хімічна лабораторія, були вперше введені алхіміками. Перегінні куби, реторти, водяні лазні та лабораторні ваги – ось далеко не повний список хімічного обладнання, винайденого алхіміками. Алхіміки ніколи не досягали мети в пошуках «філософського каменя» або «еліксиру життя», але вони проклали шляхи розвитку хімії, фармацевтичної промисловості і, нарешті, сучасної «алхімії» – ядерної фізики.

Після того, як у 1898 році подружжя Кюрі відкрили радій, було виявлено, що цей елемент поступово перетворюється на свинець. Це було перше відкриття природного перетворення елементів. А в 1919 році Ернесту Резерфорду вдалось отримати перше штучне перетворення елементів при бомбардуванні азоту швидкими іонами гелію. Азот перетворювався на кисень і водень. Тринадцятьма роками пізніше Е. О. Лоуренс з Каліфорнії побудував циклотрон, на якому були отримані різноманітні і численні перетворення елементів.

У результаті всіх цих робіт таблиця Менделєєва поповнилась новими елементами, штучно створеними людиною. Сучасна «алхімія» тісно пов’язана з атомною енергетикою, стає наукою, що бурхливо розвивається, все-таки мрія древніх алхіміків про перетворення одного елемента в інший здійснилась.

Схожі роботи