Духові інструменти

Сопілка, народний духовий музичний інструмент, в Україні відомий з княжих часів. Виготовлявся із калинової гілки, бузини, ліщини, очерету та ін. Довжина сягала 30-40 см, у нижньому кінці просвердлювали 5-6 дірочок. У західних регіонах побутували різновиди сопілки – денцівка, дводенцівка, флояра.

Сурми. Численні літературні джерела донесли до нас відомості про побутування у військовій музиці українського козацтва дерев'яної конусоподібної трубки, що звалася сурмою або козацькою трубою. На жаль, тогочасний інструмент не зберігся. Не маючи точних відомостей про будову старовинної сурми, дослідники роблять припущення, що існували два різновиди цього інструмента. Перший – з мундштуком, без пальцевих створів, другий – з тростинкою (пищиком) і пальцевими створами. Сучасні українські майстри надають перевагу другому різновиду. На його основі виготовляють сурми різних розмірів. Відомі імена майстрів: В. Зуляк, О. Шльончик, Л. Деменчук, А. Заярузний. Сьогодні сурми відроджуються в українській музиці як оркестровий інструмент.

Трембіта, ріг, ріжки. У музичному побуті мешканців Карпат нерідко можна зустріти овіяний легендами екзотичний інструмент, який здавна був супутником гуцулів. Це – трембіта. У старовину вона була сигнальним інструментом. Кілька дозорців, які розміщувалися на вершинах гір, сигналом трембіти передавали звістку про наближення ворога. У наш час сигналом трембіти повідомляють про приїзд артистів у гірське село, початок весілля чи іншого урочистого свята. З давніх часів збереглася традиція звуками трембіт сповіщати про перший вихід худоби на гірські пасовиська. Іноді трембітарі подають сумну звістку про смерть когось із гірських жителів. Зовні трембіта – це дерев'яна конусоподібна трубка довжиною два-три метри. Виготовляють її так: зрізають прямий стовбур смереки, обстругують, надаючи погрібної форми інструмента. Потім розколюють її уздовж па дві-три частини і виймають серцевину. Утворені тонкі стінки складають і герметично обгортають березовою корою, попередньо вставивши у тонкий отвір трембіти мундштук. На волинському Поліссі можна зустріти вкорочену трембіту, один-два метри довжиною. Інколи функції трембіти виконує дерев'яний гуцульський ріг. Та найдавнішими з подібних інструментів вважаються натуральні роги тварин, що тисячоліттями використовувалися як сигнальні інструменти, а пізніше були пристосовані для задоволення естетичних потреб.

Трембіта, народний духовий дульцевий музичний інструмент, рід дерев'яної труби, обгорнутої березовою корою без вентилів і клапанів. Довжина до З м, діaметр (30 мм) збільшується у розтрубі; у вузький кінець трембіти вставляється рогове аб металеве дульце (пищик). Висота звукового ряду трембіти залежить від її величини. Мелодію виконують перев. у верхньому реґістрі. Трембіта поширена у східній частині Українських Карпат, зокрема на Гуцульщині. Вона виконує ролю інформатора про різні події на селі (колядників, що наближаються, весілля, смерть, похорон) відповідною кличкою, чи сумною тужливою мелодією. На трембіті виконують також вівчарські награвання. Часом гру трембіти включають до оркестри.

Ще у XVIII ст. в центральних губерніях Росії поширений був володимирський ріжок.

Володимирський ріжок отримав розповсюдження у ХVІІІ-ХІХ ст. в центральних губерніях Росії. Ріжок має м'який тембр, дещо гугнявий, нагадує звучання гобою. За характером більш світлий. Володимирський ріжок мас різновиди: сопрано (діапазон –«соль» першої октави – «сі» другої октави); альт (азон: «до» першої октави – «мі» другої октави); тенор (фа) «соль» малої октави – «ля» першої октави). Настроєні ріжки діатонічно. В оркестрі соло ріжка зустрічається дуже рідко, частіше використовується в ансамблях з 3-4 інструментів.

Поздовжну флейту на відміну від поперечної тримають поздовжно, звідки й назва. Існує безліч народних інструментів, що відносяться до повздовжних флейт - сопілки, дудки, свирілі і т. п.

Блок-флейта

Блок-флейту виробляють, як правило, з дерева або пластика. Блок-флейту тримають продольно, вдуваючи повітря в отвір, розташований на торці трубки. Поруч з цим отвором, подібно пристрою свистку, розташований вихідний отвір, з розсікаючою повітря гранню. На самі́й трубці розташовані отвори, що закриваються пальцями для відтворення різних тонів. Існує в декількох різновидах.

Використовуються для початкового навчання дітей, також для виконання народної та музики минулих епох.

 

2

Мідні духові інструменти

Мідні духові інструменти — група духових музичних інструментів, принцип гри на яких полягає в одержанні звуків гармонічного ряду шляхом зміни сили потоку повітря, що вдувається в інструмент, або особливим положенням губ виконавця.

Найменування мідні історично сходить до матеріалу, з якого виготовлялися ці інструменти, хоча сучасні інструменти нерідко виготовляються також златуні, рідше срібла, а деякі з інструментів епохи Середньовіччя й бароко з подібним способом звуковидобування (наприклад, серпент) були виконані з дерева.

До мідних духових інструментів відносяться сучасні валторнатрубакорнетфлюгельгорнтромбонтуба. Окрему групу становлять саксгорни. Старовинні мідні інструменти — сакбут (попередник сучасного тромбона), серпент й ін. Мідними також є деякі народні інструменти, наприклад, середньоазіатськийкарнай.

Валторна — мундштучний музичний інструмент  сімейства  мідних духових. Це скручена, подібно до равликової мушлі, мідна трубка з довжиною до трьох метрів з сильно розширеним розтрубом. З'явилася наприкінці XVII століття.

Тривалий час валторна була натуральним інструментом, тобто на валторні можна було виконати лише звуки, що відносяться до натурального звукоряду, вибудованому від основної ноти. Тому в епоху пізнього бароко, класицизму і раннього романтизму, були поширені валторни найрізноманітніших строїв, які застосовувалися в залежності від тональності, в якій був написаний той чи інший твір.

Вентильна валторна входить в музичну практику лише в 30-х роках XVIII століття. За допомогою вентильного механізму, музикант може скеровувати повітря через ту чи іншу крону інструменту. Тим самим об'єм вібруючого повітря збільшується, а висота звуку — знижується. У сучасній конструкції труби використовують три вентилі, для пониження звуку на півтону, тон та на півтора тону.

1 2 3