Економіка та управління персоналом

План

1. Сутність та зміст управління персоналом

2. Принципи управління персоналом

Висновок

Література

 

1. Сутність та зміст управління персоналом

Оскільки, головний ресурс різноманітних фірм, організацій, інститутів — люди. Без них немає організації. Але персонал — це ще не команда. Потрібна титанічна праця, щоб створити колектив однодумців, працюючих в атмосфері взаємної довіри і націлених на виконання завдань, що стоять перед фірмою. Усі принципи, методи, способи, які використовує менеджмент, аби спонукати працівників до дій, спрямованих на досягнення цілей організації, і складають зміст діяльності, яку називають управлінням персоналом чи управлінням трудовими ресурсами.

Термін „персонал” є найбільш доцільним на рівні організації, так як визначає особовий склад організації, який працює за найом і характеризується певними ознаками. Основними з яких є:

- трудові взаємовідносини з роботодавцем, як правило, оформляються трудовими договорами;

- володіння певними якісними характеристиками, поєднання особистих та організаційних цілей.

Отже, персонал – основний, постійний штатний склад кваліфікованих працівників, який формується та змінюється під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів.

Персонал класифікують за двома основними категоріями участі персоналу в процесі виробництва: управлінський та виробничий.

Управлінський персонал – це працівники, трудова діяльність яких спрямована на виконання конкретних управлінських функцій. До них відносяться лінійні і функціональні керівники та спеціалісти. Управлінський персонал зайнятий переважно розумовою та інтелектуальною працею.

Управлінський персонал ділиться на три основні групи:

  1. Керівники, які направляють, координують та стимулюють діяльність учасників виробництва (так звані лінійні керівники – директори заводів, начальники цехів, майстри та ін. ).
  2. Спеціалісти, які надають кваліфікаційну допомогу керівникам при аналізі та вирішенні питань розвитку виробництва (інженери, економісти, юристи, психологи та ін. ) або ті, які самостійно керують інженерно-технічними, планово-економічними, соціальними та іншими функціональними службами
  3. Допоміжні робітники, що здійснюють технічне та інформаційне обслуговування апарату управління – збір, первинну обробку, збереження та передачу інформації (креслярі, архіваріуси, діловоди та ін. ).

І, відповідно, основним завданням управління кадрами в сучасних умовах є поєднання ефективного навчання персоналу, підвищення кваліфікації та трудової мотивації для розвитку навиків працівників та стимулювання їх до виконання робіт більш високого рівня. Завдання зводяться до:

- забезпечення підприємства в потрібній кількості й якості персоналу на поточний період і на перспективу;

- задоволення розумних потреб персоналу;

- створення рівних можливостей ефективності праці та раціональної зайнятості працівників, стабільного і рівномірного завантаження протягом робочого періоду;

- максимальної можливості виконання різних операцій на робочому місці.

Основна ціль управління персоналом:

  • формування висококваліфікованого, відповідального за доручену справу персоналу з сучасним економічним мисленням та розвитком почуття професійної гордості;
  • забезпечення соціальної ефективності колективу. Управління персоналом як цілісна система виконує такі функції:
  • організаційну — планування потреб і джерел комплектування персоналу;
  • соціально-економічну — забезпечення комплексу умов і факторів, спрямованих на раціональне закріплення й використання персоналу;
  • відтворювальну — забезпечення розвитку персоналу.

Управління персоналом здійснюється при допомозі науково-розроблених методів.

Методи управління - це сукупність прийомів і процедур підготування і прийняття, організації і контролю виконання управлінських рішень.

В управлінні використовуються різноманітні методи, адекватні характеру розв'язуваних фахових задач, серед яких:

Адміністративні:

-Встановлення держзамовлень.

-Формування структури органів управління.

-Затвердження адміністративних норм і нормативів.

-Правове регулювання. -Видання наказів, вказівок і розпоряджень.

-Інструктування.

-Відбір, добір і розставляння кадрів.

-Затвердження методик і рекомендацій.

-Розробка положень, посадових інструкцій, стандартів організації.

-Розробка іншої регламентуючої документації.

-Встановлення адміністративних санкцій і заохочень.

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні