ІСТОРИЧНІ ДОКАЗИ ІСНУВАННЯ ІСУСА ХРИСТА

ІСТОРИЧНІ ДОКАЗИ ІСНУВАННЯ ІСУСА ХРИСТА

Найновіші дослідження схиляються на користь історичності існування Ісуса з Назарету. Християни повинні знати історичні підстави релігії, яку сповідують. Адже, якби вона не мала під собою конкретних історичних фактів, її можна було б вважати міфом або легендою.

До ХІХ ст. ніхто не піддавав сумніву історичність Ісуса з Назарету. Що ж могло статися, щоб через 18 століть існування християнства виникли сумніви щодо тих історичних підстав? Причин для цього було багато. Передусім це крайні раціоналістичні течії в європейській культурі та філософії, які почали набирати силу ще у ХVІІ ст. Проголошувалося, що правдивим є тільки те, що можна пізнати і пояснити за допомогою розуму або перевірити на практиці. А те, що виходить за ці межі, є неможливим, нереальним, воно є фікцією або міфом. Більше того, коли розуміння історії стали "пропускати" через тлумачення різних філософських напрямів (особливо ідеалізму Гегеля та матеріалізму), виникнення християнства пояснювали, оминаючи особу Ісуса Христа. За теорією філософа Д. Ф. Штрауса (перша половина ХІХ ст. ), постать Ісуса вважалася міфічною, а якщо Він і жив колись, то як людина не мав великого впливу на виникнення християнства. Тим-то піддавали сумніву історичну вірогідність новозавітних творів, зокрема Євангелій. Їх почали зараховувати до розряду казок, легенд чи міфів: нібито з таких оповідань ні про що не можна дізнатися, бо все в них - людська вигадка. Заперечували будь-яку їхню історичну вартість. Авторів Нового Завіту вважали витонченими брехунами, екзальтованими та ще й невдалими письменниками, які не знали історичної правди і не орієнтувалися в дійсності. Такі погляди поширювалися в колах противників християнства, насамперед мислителів Західної Європи

Багато хто з нас ще пам'ятає радянські часи. Марксистська ідеологія була нав'язана комуністичною партією як офіційна, державна, а в основі цієї ідеології лежала матеріалістична філософія, де немає місця релігії. Оскільки то була атеїстична ідеологія, в ім'я її велася безперервна боротьба з християнством, що в різні періоди набирала різних форм. Найбільші надії покладалися на так зване наукове релігієзнавство або науковий атеїзм, курс яких обов'язково вивчали студенти всіх навчальних закладів. З цього "вчення" виникало, що Ісус був міфом та що християнство виникло незалежно від Нього.

Для доведення історичного існування Ісуса сучасна критика має два типи джерел: християнські, до яких зараховують книги Нового Завіту й твори ранніх християнських письменників, та нехристиянські, серед яких розрізняють язичницькі та юдейські.

 

Християнські джерела

З християнських джерел ми отримуємо більше даних про Ісуса, ніж з нехристиянських. Його життя показане в контексті відомих осіб, які мали найвищі посади та історичне існування яких ніхто не заперечував. Євангелія говорять, що Ісус народився за часів кесаря Августа, в дні Ірода (Лк 1,5 ), коли Киріній провадив перепис населення (Лк 2, 2). Народила Його Марія. Мешкав Він у Назареті. До 30-го року життя жив потайно. Його публічна діяльність у Палестині, за Євангелієм від Марка, а за ним ідуть Матей і Лука, тривала рік, а за Йоаном - три роки. Нікому не вдалося докладно відтворити усе життя Ісуса в Палестині. Коли Він навчав, Його супроводжували натовпи. З Його наукою були обізнані фарисеї й садукеї, з якими Він мав численні дискусії, та римські власті. Його засудив римський намісник Понтій Пилат. Ісуса розп'яли 14 або 15 числа місяця нисан. Усі Євангелія

1 2 3 4