Інформаційна війна та інформаційна злочинність

тому числі й політичного) набувають окремі індивіди та їх об’єднання. Все це зумовлює й потенційну доступність в інформаційному суспільстві для кожного учасника суспільних відносин інформаційної зброї або засобів та компонентів для її створення. Зазначимо, що під офіційною забороною може перебувати лише незначна частка можливих видів (форм) інформаційної зброї та способів її застосування, що викликається знов-таки специфічними якостями інформаційної зброї, передусім – її контекстною залежністю.

Хоча спектр інформаційних систем, які можуть розглядатися в якості об’єктів інформаційної війни є досить широким і включає механічні та “інтелектуальні” системи (за класифікацією Расторгуєва [9]- системи класу А та всі три підкласи класу В), вважаємо, що в якості суб’єктів інформаційного впливу, тобто учасників “інформаційних бойових дій” слід розглядати лише “інтелектуальні” інформаційні системи (третій підклас класу В). Водночас вони можуть здійснювати інформаційний вплив на ту чи іншу мішень, опосередковуючи його залученням та застосуванням інших інформаційних систем. Безпосередніми та короткостроковим цілями існування або застосування інформаційних систем, що інтегровані до інформаційного суспільства, є зміна у власних інтересах поведінки інших інформаційних систем, або ж підтримання курсу існуючої поведінки останніх. Якщо інформаціна система не здійснює впливу на поведінку інших систем з метою її зміни, така поведінка її вдовільняє або ж система не має в своєму розпорядженні необхідних для здійснення впливу засобів (ця ситуація не є стабільною й не виключає наступних спроб впливу). Задля зміни поведінки інформаційних систем можуть бути застосовані як заходи інформаційного впливу, так механічний (фізичний) вплив, однак останній є ефективним не для всіх інформаційних систем, та може не призвести до бажаного результату або ж бути неадекватним (тому інформаційної війни - як альтернативі традиційній - на сучасному етапі віддається перевага).

Все це вказує не лише на різноманітність потенційних учасників інформаційної війни, але й на надзвичайно широке коло цілей, які вони можуть переслідувати при здійсненні інформаційних впливів, виходячи з різноманітності інтересів суб’єктів громадянського суспільства (тому важко вести мову виключно про політичну мету ведення інформаційної війни), однак такі цілі є взаємопов’язаними, бо спрямовуються на досягнення переваг в матеріальній сфері та на зміну поведінки систем-мішеней. В свою чергу, й поведінка систем-мішеней скеровується різними факторами та спрямовується на досягнення різноманітних цілей. Тобто, слід визнати справедливою думку про неможливість розглядання інформаційної війни у вузькому розумінні, лише через призму цілей та суб’єктів традиційної війни. Інформаційна війна включає будь-які акти застосування інформаційної зброї в якості своїх проявів, як групових, та і поодиноких, об’єднаних (або ж ні) спільною безпосередньою метою (важко вести мову про кінцеву мету інформаційної війни вцілому й про закінчення останньої, оскільки проблема перемоги в інформаційній війні для систем, які здатні до самомодифікації мети, належить до алгорітмічно невирішуваних). Проявами інформацйної війни слід визнавати й дії, спрямовані на заволодіння інформацією, яка не є загальнодоступною та її несанкціоноване розповсюдження, несанкціоновані зміни та знищення інформації, а також утаювання інформації, доступ до якої в умовах громадянського та інформаційного суспільства не може бути обмежений. Останнє може розглядатися як “від’ємний” (ентропійний) інформаційний вплив: якщо застосування інформаційної зброї являє собою повідомлення системі вхідних даних, що після інтерпретації та сприйняття їх системою здатні викликати зміни її поведінки, тоді в даному випадку матиме місце неповідомлення інформаційній системі вхідних даних,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні