Інформаційно-аналітичне забезпечення регіональних проблем

Інформаційно-аналітичне забезпечення регіональних проблем

Інформаційна діяльність органів державного управління в регіоні України є складовою системи та процесу управління, передбачає сукупність інформаційних процесів пошуку, збору, створення, систематизації, аналітичної обробки, використання, поширення, зберігання та захисту інформації на основі новітніх інформаційних технологій з метою реалізації державно - управлінські рішення, державної інформаційної політики в регіоні та соціально-економічного розвитку регіону, налагодження ефективного механізму управління соціальними та економічними процесами, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб в реалізації свого права на інформацію.

На мою думку, для ефективного здійснення інформаційної діяльності органами державного управління в регіоні України в їхній структурі варто створювати спеціалізовані структурні підрозділи на кшталт інформаційно-аналітичних служб, які мають виконувати насамперед завдання якісно-змістовного перетворення, опрацювання великих обсягів інформації. Інформаційна діяльність органів державного управління в регіоні України взагалі та створення інформаційно-аналітичних центрів (служб, департаментів) зокрема має супроводжуватися і підтримуватися формуванням системи професійних кадрів спеціалістів-аналітиків, розробки основних кваліфікаційних вимог до професії аналітика в державному управлінні, створенням ефективної системи комунікацій. Назріла потреба у формуванні нового, вдосконаленого кадрового ресурсу органів державного управління в регіоні України, що вміє грамотно використовувати інформаційні ресурси, новітні інформаційні технології тощо. Основним завданням державного службовця-аналітика є глибокий, повний (достатній, необхідний) та різновекторний аналіз сукупності наявної та прогнозованої інформації для формування науково-обґрунтованих варіантів оптимальних рішень при здійсненні управління регіоном. Інформаційно-аналітична діяльність вимагає від державного службовця-аналітика певних здібностей: розуміння остаточної (кінцевої) мети дослідження та прагнення її досягти під час планування, визначення концепції і надання результатів аналізу; критичної оцінки джерел та інформаційних каналів; уміння працювати з недостовірною інформацією; розуміння необхідності об'єктивного і виваженого дослідження, необхідності уникати емоційності та політизації;     освоєння описового стилю інформації й уміння застосовувати його при виконанні різноманітних документів, від односторінкових повідомлень до багатосторінкових, об'ємних доповідей; втілення свого аналізу у вигляді дослідження з чіткою структурною побудовою; оцінки своїх власних аналітичних здібностей і визначення для себе необхідних видів самопідготовки.

Здійснення ефективної аналітичної діяльності вимагає дотримання таких умов:    глибокого знання проблеми та правового поля, в якому вона здійснюється; врахування інтересів усіх зацікавлених сторін; відображення цілісної картини (ситуації), на тлі якої вирішується проблема; зосередження уваги безпосередньо на розв'язанні конкретної проблеми; формулювання вибору у вигляді політики, що враховуватиме широкі інтереси; вибору контрольованих засобів досягнення цілей; проведення колективної експертизи (до якої залучаються експерти з альтернативними поглядами на проблему).

Особливості аналітичної роботи дають змогу сформулювати ще одну вимогу до претендентів на посади державних службовців-аналітиків - це вміння системно мислити, зокрема структурувати управлінські проблеми. Вивчення досвіду світової практики державного та регіонального управління в царині кадрового забезпечення дає можливість виділити характерні риси, притаманні ефективному функціонуванню органів державного управління та прийняттю та реалізації ними державно - управлінських рішень:    гнучкість системи управління, здатність легко адаптуватися до швидкоплинних змін. Схема "більше повноважень - більше персональної відповідальності" стимулює та активізує залучення висококласних фахівців, здатних вирішувати поставлені завдання та нести відповідальність за свої дії;    чіткі стандарти оцінки ефективності діяльності кадрів (наріжним каменем має стати контроль та оцінка результатів і наслідків роботи спеціаліста);  матеріальне відчуття важливості праці державного службовця, розвиток конкурентного середовища (системи індивідуальних окладів, залежно від здібностей спеціаліста); базові засади управління мають ґрунтуватись на

1 2

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні