Інтимна лірика Лесі Українки
Любовна лірика Лесі Українки має велику етичну й естетичну цінність. Тут зображується винятково прекрасний людський характер, щире, волелюбне дівоче серце, сповнене найблагородніших поривів, широких громадянських інтересів. В цьому Леся Українка знову й знову виступає прямим спадкоємцем Шевченка, що своїми творами звеличив образ жінки, надав йому виняткового, воістину святого блиску.
Однак є у Лесі Українки-лірика своя, чисто жіноча манера інтимізувати зображуване. Вона виявляється не в якійсь особливій розчуленості, а в гостроті поетичного зору, вмінні підмічати, відтворювати такі сторони образу, такі тонкощі душевного світу, які справді доступні тільки жінці. Особливо виразно проявилось це у віршах, зв'язаних з іменем С. К. Мержинського, в яких поетеса осягла вершини змістово-емоціональної напруги, мальовничої образності.
Висновок.
У процесі роботи ми прийшли до таких висновків.
По-перше, інтерпретація пророцтва та апокаліпса Лесі Українки посутньо відмінна від фендес’єклівської моди. В основі її – поєднання раціонального та ірраціонального факторів, але без домінування останнього, без занурення у сферу містичного.
По-друге, візія апакаліпса складає конкретне тло для активного утвердження вибору і самоцінності людської особистості правди і свідомої жертви. Сенс людського існування, підкреслює письменниця, у здійсненні призначення і приречення, у стоїчній вірності собі, у боротьбі, навіть – безнадійній, марній.
По-третє, твір Лесі Українки, формально вливаючись у течію катастрофізму європейської модерни, оприявлюєне тотальну кризу вартостей та всезаперечення.
По-черверте, авторську візію Лесі Українки характеризує ситетичність та багатоплановість. Справедливо вказував Віктор Петров, що у творах поетеси поєднано фаустівську тему знання із прометеївською темою бунту та кари за бунт. Це надає творові художньої глибини та переконливості.
Такими своєрідними рисами вписується лірика пера Лесі Українки у художній світ європейського модернізму.
Петров В. Драматична поема Лесі Українки “Кассандра” // Вісник АН УПСР. – 1991. - №2. – С. 62.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Агєєва В. Жіночий простір. – К. : Факт,2003. – 324 с.
- Агєєва В. Поетеса зламу століть. – К. : Либідь, 1999. 263 с.
- Аврахов Г. Г. Художня майстерність Лесі Українки, 1964р.
- Анатоль Костенко. Леся Українка. К. : Дніпро”, 1985р.
- Берхин Н. Б. Формирование первоначальных художественных знаний //Педагогика. - 1993. - № 1. - С. 16-19
- Борев Ю. Б. Эстетика. - М. : Политиздат, 1975. - 399 с.
- Бугайко Т. Ф. , Бугайко Ф. Ф. Навчання і виховання засобами літератури. - К. : Радянська школа, 1973. - 176 с.
- Бутенко В. Г. Формирование у старшеклассников эстетического отношения к искусству //Советская педагогика. - 1990. - № 5. - С. 21-23.
- Волошина Н. І. Естетичне виховання учнів у процесі вивчення літератури. - К. : Радянська школа, 1985. - 102 с.
10. Гавриловец К. В. , Казимирская И. И. Нравственно-эстетическое воспитание школьников: Книга для учителя. - Минск: Народна асвета, 1988. - 128 с.
11. Гончаренко М. В. Проблеми естетичного виховання. - К. : Мистецтво, 1976. - 224 с.
12. Гришин В. В. , Лушин П. В. Методики психодиагностики в учебно-воспитательном процессе. - М. : Знание, 1990.