Історична роль латинської мови як міжнародної мови науки

по медицині, хоча і у ці століття з'явились різного роду популярні творів, написаних у віршованій формі, де давалися багаточисленні поради, різноманітні рецепти для лікування тварин та людей.

У 395 р. н. е. Римська імперія розпалась на дві імперії — Східну та Західну. У Східній, Візантійській імперії домінувала грецька мова, а в Західній — державною мовою називилася латинська.

Зараз латинській мові належить роль в утворенні і розвитку словникового складу сучасних мов, у формуванні інтернаціонального фонду. Вона виробила цілу словотворчу систему. Також латинська мова слугує засобом для утворення наукової, медицинської, технічної та інших термінологій.

2. Медицина і латинь

Фармацевтична термінологія, як і термінологія інших наук, широко використовує грецькі і латинські слова та словотвірні елементи. Ще в геніального грецького лікаря Гіппократа (460-377 р. до н. е. ) були дій, присвячені вивченню лікарських засобів (у давнину професії лікаря і фармацевта не розмежовувалися). В імператорському Римі жили і працювали грецькі філософи, учені та лікарі. Одним з їх був Клавдій Гален (ІІ ст. н. е. ).

Саме він запропонував з рослинної і тваринної сировини видобувати корисні речовини, застосовуючи методи подрібнення ("галенові препарати")

У величезній за обсягом (37 книг) енциклопедичній праці римського письменника і вченого Плінія Старшого (І ст. н. е. ) "Природнича історія" значну увагу приділено лікарським засобам рослинного і тваринного походження.

Епоха Відродження (Ренесансу) відкрила для наступних поколінь багато літературних творів, пам'ятників монументальної скульптури. У цей період у всі європейські мови проникнув великий вплив латинської лексики, що відносилась, головним чином, до інтелектуального життя суспільства, його культури, науки, медицини. Саме в цю епоху закладаються основи міжнародної медицинської термінології на латинській мові.

Медична освіта неможлива без володіння основами латині. Вивчення латинської мови має велике значення в підготовці медичного спеціаліста середньої ланки, оскільки допомагає свідомо засвоювати і розуміти медичні терміни латинсько-грецького походження, з якими він зустрічатиметься і буде послуговуватися у своїй практичній діяльності. Медикам з давніх часів відоме таке латинське прислів'я: Invia est in medicina via sine lingua Latina — Непрохідний шлях у медицині без латинської мови, справедливе це твердження і наша година.

Фармакологія - наука, яка вивчає дію лікарських засобів на організм. Латинська фармакологічна термінологія включає назви груп лікарських засобів (наприклад, sedativa — заспокійливі засоби та ін. ), номенклатурні назви окремих засобів, що відбивають фармакотерапевтичну дію (наприклад, Cordiaminum від лат. cor, cordis n  - серце; Analginum від гр. algos - біль, an - заперечення, відсутність тощо), а також рецептурні формулювання й вислови.

Фармакопея (від грецького pharmakon - ліки+роіео - роблю, виготовляю) - це звід державних законів про лікарські засоби й форми, збірник стандартів, що визначають склад лікарських засобів.

«Крилаті латинські виречення виявилися найбільш стійкими в медицині, де поряд з термінологією вони зберігаються як невід'ємні складові професійної мови. Invia est in medicina via sine lingua latina - шлях у медицині без латинської мови непрохідний.

Bene dignoscitur, bene curatur — добре розпізнається, добре лікується. Цей принцип класичної медицини витримав іспит часом і протягом тисячоріч залишився непохитним, незважаючи на зусилля знахарів і шаманствуючих адептів нетрадиційного лікування.

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні