Історичні етапи розвитку менеджменту в Україні

                                        Зміст:

 Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

1. Сутність і зміст  поняття"менеджмент". . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

А) Особливості менеджменту як науки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Б)  Менеджмент як функція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

2. Передумови виникнення менеджменту в світі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

А) Підходи на засадах виділення різних шкіл. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

Б) Прецесійний підхід. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

В) Системний підхід. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

Г) Ситуаційний підхід. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

3. Розвиток управлінської науки в Україні та його етапи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 

Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

Список використаної літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

Вступ:

Приступаючи до вивчення менеджменту, слід вирішити, з чого його розпочати. Дехто вважає, що з глибокої історії людського суспільства. Інші вважають, що це було б не­правильно. Як би ми не ставилися до історії, але життя змушує нас оглядатися в минуле, оскільки це все, що ми маємо для того, щоб щось дізнатися про майбутнє. Керівник не може дозволи­ти собі не рахуватися з доброю порадою, яким би не було дже­рело цієї поради. Історія управлінської думки дає чимало ко­рисних уроків для тих, хто готовий у неї вчитися і своїм корін­ням сягає в глибину століть і тисячоліть. Висловлювання з про­блем управління можна знайти і на єгипетських папірусах, і на глиняних табличках з берегів Тигру та Євфрату, і на шовко­вих сувоях, що збереглися з часів Піднебесної імперії.  

Поняття менеджмент має міжгалузевий характер і дуже складну семантику. Досить часто слово менеджмент використовується як синонім до керівництва або управління підприємством. Слово менеджмент в англомовних країнах вживається дуже вільно й у різних значеннях та має специфічноно американське походження і навряд чи може бути пере- кладений на якусь іншу мову, в тому числі й на англійську мову Британських островів. Він означає як функцію, так і людей, що її виконують; він указує на соціальне або посадове становище й од­ночасно означає навчальну дисципліну й галузь наукових дослі­джень.

Менеджмент — це орган або апарат управління сучасними організаціями. Апарат управління є складовою частиною будь-якої організації й асоціюється з поняттям менеджменту.

В Україні важливе практичне значення для подолання еко­номічної кризи має опанування соціальною функцією менедж­менту.

З теоретичного погляду можна і корисно для оволодіння ми­стецтвом управління розглянути співвідношення понять підприємець, менеджер, фахівець. Насамперед слід зазначити, що в практиці сучасного підприємництва відокремити їх одне від одного неможливо. Кожний, хто починає займатися бізне­сом, мусить певною мірою поєднувати в собі відразу трьох лю­дей: підприємця, менеджера і фахівця.

Управління існує з того часу, коли з'явилися перші організації, тобто фактично з часу появи самого світу. Практика управління формувалася в Шумерії, Македонії (при Олександрі Македонсько­му), Римі, Київській Русі та в інших давніх державах. На чолі ор­ганізацій стояли королі, царі, воєводи, генерали.

Слід зазначити, що в історії управління є випадки, коли структури управління, які виникли в стародавні часи, збереглися до наших днів. Прикладом може бути структура управління католицькою церквою: папа (головний керівник), кардинали, архієпископи, єпископи і парафіяльні священики. Певною мірою прикладом може бути й структура управління православною церквою.

За початок відліку в літературі з історії менеджменту вва­жають зародження писемності в стародавньому Шумері в V ти­сячолітті до н. е.

Друга управлінська революція пов'язується з