Історичні етапи розвитку менеджменту в Україні

на роботі.

Школа поведінських наук (з 1950 р. ) формувалася Крісом Анд-жирісом, Ренсісом Лайксртом, Дугласом Мак-Грегором, Фредсрі-ком Герцбергом та іншими вченими-біхевіористами. В основі ле­жать методи налагодження міжособистих стосунків, підвищення ефективності людських ресурсів.

Школа науки управління (кількісного підходу) (з 1950 р. ) виникла в Англії під час другої світової війни як наслідок пошуку шляхів боротьби з масованими німецькими повітряними ударами, підводним німецьким флотом, а також висадки союзників у Європі. Основою школи є дослідження моделей, тобто форм подання реальності, і операцій. Після створення моделі роль змінних відіграють кількісні значення. Особливого значення тут надають комп'ютерам.

Б) Прецесійний підхід. Управління розглядається як процес, тобто як сукупність безперервних взаємопов'язаних дій. Ці дії, кожна з яких

є також процесом, називають функціями менеджменту. Сучасний підхід (згідно з підходами Майкла Мескона, Майкла Альберта та Франкліна Хедоурі) виділяє чотири функції, які у взаємодії можна зобразити рис. 1. 2. Процес управління за своєю сутністю є загальною сумою всіх функцій управління.

В) Системний підхід базується на використанні теорії систем у менеджменті з кінця 50-х років. Система — це сукупність взаємопо­в'язаних елементів (частин), які, постійно взаємодіючи, визначають її характер. Усі організації (об'єкти управління) є системами, які складаються з таких елементів, як структура, завдання, технологія, люди і цілі.

Існують закриті (мають фіксовані жорсткі межі, не залежать від навколишнього середовища) та відкриті (взаємодіють зі зовнішнім середовищем) системи. Всі організації є відкритими системами

Великі частини систем самі можуть утворювати системи, які сто­совно першої системи можна називати підсистемами (цехи, відділи тощо). Цей поділ можна продовжити. Слід вивчати всі підсистеми організації (технічну, економічну, соціальну та ін. ). Попередні шко­ли зосереджували увагу на якійсь одній підсистемі, а це вело до невдач (наприклад, біхевіористи вивчали тільки соціальну підсистему).

Г) Ситуаційний підхід. Розроблений наприкінці 60-х років ситу­аційний підхід випливає з поняття ситуації як конкретного набору обставин, що діють на організацію протягом певного часу. Він спря­мований на підбір прийомів менеджменту для розв'язання конкрет­них управлінських ситуацій з метою найбільш ефективного досяг­нення цілей організації. При цьому менеджер повинен;

— розуміти процес управління, аспекти індивідуальної та групо­вої поведінки, процедури системного аналізу, методи планування, мотивації і контролю, кількісні методи прийняття рішень;

— уміти оцінювати сильні та слабкі сторони методик, які вико­ристовуються;

— правильно оцінювати фактори, які відіграють найважливішу роль у даній ситуації, і ефект від переміни змінних величин;

— знаходити прийоми менеджменту, які будуть мати найменший негативний ефект.

 

3. Розвиток управлінської науки в Україні та його етапи

В Україні управлінська наука розвивалася в рамках підходів, які панували в колишньому СРСР. Хоча дослідження спрямовувалися врешті-решт на вдосконалення адміністративно-командної систе­ми, певний досвід (позитивний і негативний) у галузі управління був накопичений.

Науковці виділяють сім етапів розвитку управлінської науки за радянських часів.

I етап (жовтень 1917 р. — березень 1921 р. ). Розроблено форми й
методи державного централізованого управління виробництвом,
обгрунтовано принципи централізму, організаційні методи управлін­
ня, диктатури та державного регулювання.

II     етап (1921—1928). Здійснювалося подальше вдосконалення адміністративного управління виробництвом, зроблені спроби за­стосування так званого госпрозрахунку як основи економічних ме­тодів управління, з'явилися трести й синдикати, а також формаль­но вивчалася можливість участі трудящих в управлінні.

III      етап (1929—1945) пов'язаний з організацією індустріальної бази суспільного виробництва і присвячувався вдосконаленню структур управління, методів підбору та підготовки кадрів, планування і органі­зації виробництва.  

IV етап (1946—1965) характеризується пошуком нових форм функ­ціонування

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні