Історія міста Острог

умови для життя та праці; провідна роль князів Острозьких в політичному житті не лише Волині, а й Великого князівства Литовського і Речі Посполитої; величезний фінансовий, матеріальний, військовий і людський потенціал, зосереджений в їх руках - в поєднанні з турботою про престиж рідного міста; пов'язані з цим гарантії особистої і майнової безпеки населення - все це визначило швидке піднесення Острога як важливого осередку міського життя України і Східної Європи доби середньовіччя і початку нового часу. Місто неодмінно зображалося на всіх основних європейських картах того часу.

Тут працювали ремісники, об'єднані у 16 цехів, серед яких - шевці, кравці, ковалі, м'ясники, пекарі, дубильники, кушніри, лимарі, сукнярі, сідлярі, гончарі, муляри, теслярі, олійники, золотарі і музики.

Наприкінці XVI ст. у місті була заснована папірня, продукція якої призначалася для потреб місцевої друкарні, а прибутки від неї йшли на утримання Острозького шпиталю. У місті схрещувалися торгівельні шляхи, що вели з багатьох країн, тож Острог був центром не лише внутрішньої, а й зовнішньої торгівлі, місцем проведення трьох щорічних ярмарків і чисельних місцевих торгів. Цьому не мало сприяли отримані князями Острозькими від державної влади торгівельні привілеї для свого міста, серед яких особливе значення належало праву безмитної торгівлі на острозьких ярмарках.

7 червня 1585р. за клопотанням князя В. -К. Острозького місто отримало грамоту польського короля Стефана Баторія на самоуправління згідно магдебурзького права. Грамота також підтверджувала і розширювала дані торгівельні права в Острозі, сприяла подальшому економічному процвітанню міста, його архітектурній розбудові.

У кінці 16 - на початку 17 ст. Острог відігравав важливу роль у поширенні культури і освіти на Україні, у боротьбі проти засилля католицизму. Тут діяла слов'яно-греко-латинська колегія - перша українська школа вищого рівня, заснована в кінці 1576 р. К

К. Острозьким. У ній навчали слов'янської, грецької, латинської мов і так званих вільних наук - граматики, арифметики, риторики, логіки тощо.
При школі, відомій серед сучасників під назвою "академія", була велика бібліотека. Першим ректором школи був Герасим Данилович Смотрицький, письменник і педагог.

У школі викладали Іов Княгиницький, Дем'ян Наливайко (старший брат відомого ватажка козацько-селянського повстання Северина Наливайка), Тимофій Михайлович, український і білоруський поет Андрій Римша, ієромонах Кипріан, доктор філософії і медицини поляк Ян Лятош. Багато зробили для розвитку школи вчені-греки Кирило Лукаріс, який був певний час ректором школи, Діонісій Палеолог, Емануїл Мосхопул. При школі працювали друкарня і науково-літературний гурток, діяльність провідних членів якого мала яскраво виражене антикатолицьке спрямування. Сучасники іменували Острог "Волинськими Афінами".

Острозька школа відіграла важливу роль в розвитку вітчизняної науки і культури, в поширенні освіти на Україні. У пізніше відкритих школах у Львові, Києві, Луцьку, Вільнюсі, Бресті та інших містах викладали вихованці Острозької колегії. З неї вийшло чимало визначних учених, громадських та політичних діячів. Це, зокрема, український і білоруський письменник, філолог, ректор Київської братської школи Мелетій Смотрицький; письменник і громадський діяч Іов Княгиницький; відомий полководець, гетьман українського реєстрового козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний. Знаменно, що коли в 1615 р. було відкрито Київську братську школу, яка згодом стала академією, члена Острозького гуртка Іова Борецького призначили її першим ректором.

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні