Історія міста Острог

У 1619-1620 pp. на цій посаді перебував Мелетій Смотрицький.

Особлива сторінка історії "Волинських Афін" - діяльність друкарні, заснованої князем Василем-Костянтином Острозьким при слов'яно-греко-латинській академії. Це була друга в Україні (після Львова) кирилична друкарня. Очолив її славетний друкар Іван Федоров (Федорович); в ній побачило світ 6 із 12 його видань. Першим острозьким друком був греко-слов'янський "Буквар" (1578 p. , 18 червня). Як додаток до нього, був виданий твір болгарина Чорноризця Храбра (XI ст. ) про витоки слов'янської писемності і її творців святих Кирила і Мефодія. Наступним виданням Івана Федорова стали "Книга Нового Заповіту" (з довідковим покажчиком, підготовленим острозьким вченим Тимофієм Михайловичем) та т. з. "Хронологія" - віршований твір Андрія Римші (1580 p. ).

Вершиною друкарської праці Івана Федорова і водночас діяльності наукового колективу Острозької академії стало перше в світі повне видання книг Старого і Нового заповіту церковнослов'янською мовою, що було здійснене у 1581 р. і відоме як "Острозька Біблія".

Крім друків, в Острозі здійснювалося і переписування книжок. Тут було створено пам'ятку українського літописання - Острозький літописець, що інформував про події до 1636р. У 1602р. Острозька академія і друкарня відкрили свою філію при Германському монастирі, що за кілька років свого існування здійснила цінну літературну і видавничу працю.

Книги в Острозькій друкарні випускалися з перервами до 1612р. За короткий час тут побачило світ близько 30 видань.

Розташований на перехресті тогочасних європейських шляхів, Острог з перших століть своєї історії був багатонаціональним і різномовним містом Найбільшими національними групами Острозького міського населення - після українців -були поляки, євреї і татари. Сформувалася, як відзначають дослідники, своєрідна острозька міська культура з її національною і конфесійною толерантністю, поєднанням взаємовпливом різних національно-культурних традицій. Високосвічені острозькі ксьондзи укомплектували значну бібліотеку, вели цінний літопис своєї парафії, відкрили прикостельну школу

(Цікаво, що якийсь час ця школа підпорядковувалася ректору Острозької православної академії). Острог був значним центром католицького монастирського життя. Тут діяли єзуїтський (1624-1773 р. р. ), капуцинський (1747-1832 р. р. ), кармелітський (1777-1809 р. р. ) монастирі, крім того - францисканський монастир у сусідньому Межирічі (1610-1866 р. р. ). Острозький єзуїтський колегіум, заснований у 1624 р. Анною-Алоїзою Ходкевич, був одним з визначних навчальних закладів цього католицького ордену в Східній Європі і працював (з перервами під час козацьких воєн) майже півтора століття. Колегіум зібрав цінну бібліотеку, де збереглися деякі видання, що належали Острозькій академії. Після тимчасової ліквідації ордену єзуїтів у 1773 р. в приміщеннях колегіуму працювала 4-класна школа, якою керували монахи греко-католицького василіанського ордену.

Помітний внесок в економічне і культурне життя давнього Острога зробило його єврейське населення. Виникнення місцевої єврейської общини відноситься до кінця XIV ст. , тобто вона була серед найстаріших на Волині і вважалася однією з чотирьох "головних волинських общин"; тут же зосереджувалися значні банківські капітали українського єврейства. В Острозі сформувався відомий в Східній і Центральній Європі осередок єврейської культури. Його центром були Велика синагога, збудована у XVIст. , та єшибот вища равинська школа, що працювала при ній у XVI-XVIII ст.

3 початку XVI ст. на Зарванському передмісті Острога проживала татарська община (біля 50 сімей), члени якої сповідували іслам. Це

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні