Історія міста Острог
Особлива сторінка історії "Волинських Афін" - діяльність друкарні, заснованої князем Василем-Костянтином Острозьким при слов'яно-греко-латинській академії. Це була друга в Україні (після Львова) кирилична друкарня. Очолив її славетний друкар Іван Федоров (Федорович); в ній побачило світ 6 із 12 його видань. Першим острозьким друком був греко-слов'янський "Буквар" (1578 p. , 18 червня). Як додаток до нього, був виданий твір болгарина Чорноризця Храбра (XI ст. ) про витоки слов'янської писемності і її творців святих Кирила і Мефодія. Наступним виданням Івана Федорова стали "Книга Нового Заповіту" (з довідковим покажчиком, підготовленим острозьким вченим Тимофієм Михайловичем) та т. з. "Хронологія" - віршований твір Андрія Римші (1580 p. ).
Вершиною друкарської праці Івана Федорова і водночас діяльності наукового колективу Острозької академії стало перше в світі повне видання книг Старого і Нового заповіту церковнослов'янською мовою, що було здійснене у 1581 р. і відоме як "Острозька Біблія".
Крім друків, в Острозі здійснювалося і переписування книжок. Тут було створено пам'ятку українського літописання - Острозький літописець, що інформував про події до 1636р. У 1602р. Острозька академія і друкарня відкрили свою філію при Германському монастирі, що за кілька років свого існування здійснила цінну літературну і видавничу працю.
Книги в Острозькій друкарні випускалися з перервами до 1612р. За короткий час тут побачило світ близько 30 видань.
Розташований на перехресті тогочасних європейських шляхів, Острог з перших століть своєї історії був багатонаціональним і різномовним містом Найбільшими національними групами Острозького міського населення - після українців -були поляки, євреї і татари. Сформувалася, як відзначають дослідники, своєрідна острозька міська культура з її національною і конфесійною толерантністю, поєднанням взаємовпливом різних національно-культурних традицій. Високосвічені острозькі ксьондзи укомплектували значну бібліотеку, вели цінний літопис своєї парафії, відкрили прикостельну школу
Помітний внесок в економічне і культурне життя давнього Острога зробило його єврейське населення. Виникнення місцевої єврейської общини відноситься до кінця XIV ст. , тобто вона була серед найстаріших на Волині і вважалася однією з чотирьох "головних волинських общин"; тут же зосереджувалися значні банківські капітали українського єврейства. В Острозі сформувався відомий в Східній і Центральній Європі осередок єврейської культури. Його центром були Велика синагога, збудована у XVIст. , та єшибот вища равинська школа, що працювала при ній у XVI-XVIII ст.
3 початку XVI ст. на Зарванському передмісті Острога проживала татарська община (біля 50 сімей), члени якої сповідували іслам. Це