Історія походження людини
Історія походження людини
Поява людини як біологічного виду якісно відрізняється від процесів виникнення нових видів у тварин. Найважливіша якісна відміна полягає в тому, що еволюція людини відбувалася під впливом не тільки біологічних, а й соціальних чинників. На ранніх етапах антропогенезу в найдавніших і давніх людей провідну роль для їхньої еволюції відіграв природний добір.
Проте вже навіть на цих етапах добір відбувався не тільки за фізичними показниками (сила, витривалість тощо) людини, а й за рівнем її інтелектуального (розумового) розвитку (уміння виготовляти найпростіше знаряддя праці, використання їх, здатність до спілкування з іншими членами племені, навички колективних дій тощо). Отже, природний добір сприяв збереженню особин з вираженими соціальними рисами. З удосконаленням трудової діяльності й мови наших предків ця спрямованість добору посилювалася. Особини, які були здатні винаходити нові знаряддя, навчатися й аналізувати обставини, мали більше можливостей вижити. У процесі еволюції люди почали створювати штучне середовище для життя: опалювані житла, одяг, запаси продуктів. Тому залежність людей від несприятливих чинників поступово зменшувалася, а отже, зменшувалося значення в їхньому житті природного добору.
Головними соціальними чинниками, що вплинули на еволюцію людини, стали праця, життя в суспільстві, членороздільна мова та абстрактне мислення.
Зміни, що відбулися в будові руки первісної людини, сприяли появі можливості виготовляти прості знаряддя праці. Цей процес тривав сотні тисяч років. З часом знаряддя праці вдосконалювалися. Водночас і рука людини, яка їх створювала, сама стала знаряддям праці
Важливе значення для становлення людини мав суспільний характер праці. Спільне полювання, підтримування вогню, виготовлення знарядь праці зумовили необхідність спілкування членів племені і виникнення потреби передавати інформацію. Так поступово розвинулася членороздільна мова як спосіб передачі інформації від однієї людини до іншої, а також знаряддя для передавання досвіду від покоління до покоління.
Розвиток мови вплинув на подальший розвиток головного мозку та процеси мислення. У предків сучасної людини розвинулася здатність до абстрактного мислення, тобто до виокремлення істотних ознак у явищах і тілах природи, їх порівняння, встановлення логічних зв'язків, узагальнення. Це стало підґрунтям для розвитку інтелекту людини, який досяг неймовірного втілення в різноманітних винаходах.
Теорії походження людини
Релігійна теорія
Основою релігійної теорії є тексти та перекази різних релігійних віровчень, де прямо вказано про творіння людей богами. Для прикладу,
- Біблія - з землі створено Адама, а з його ребра - Єва;
- Межиріччя - бог створив людину з глини;
- Велика Скіфія - Таргітай, перша людина у скіфів, створена Папаєм, верховним скіфським богом, та його жінкою.
Багато подібних міфів і переказів можна зустріти у фундаментальній праці Джеймса Фрезера "Фольклор в Ветхом Завете".
Довести чи відкинути дану теорію науковими доказами не можливо, так як вона базується на вірі віруючих, а не фактах.
Наукова теорія
Дана теорія базується на вченні Ч. Дарвіна, яке отримало назву "еволюційної теорії" - походження людини від мавп через перехідні форми в результаті природнього відбору.
На сьогодні виділяють ряд етапів антропогенезу:
- проконсул;
- рамапітек;
- дріопітек;
- австралопітек (Див. також Парантроп);
- людина уміла або Homo habilis;