Історія розвитку волейболу

Однак до початку 30-х рр. волейбол був головним чином грою для відпочинку. До середини 30-х рр. проводилося декілька міжнародних турнірів і національні чемпіонати в багатьох країнах Східної Європи, де клас гри досягав високого рівня. Поступово волейбол стає високотехнічною грою характеру змагання, багатою тактичними та фізичними прийомами. У багатьох країнах світу з'являються національні волейбольні асоціації, зацікавлені у створенні єдиного централізованого органу керування - міжнародної волейбольної організації, котра могла б взяти у свої руки проведення змагань.

 У 1936 р. на конгресі Міжнародної федерації з гандболу, що проводився у Стокгольмі, делегація Польщі виступила з ініціативою організувати технічний комітет з волейболу як частину федерації з гандболу. Була утворена комісія, до котрої ввійшли 13 країн Європи, 5 країн Америки і 4 країни Азії. Членами цієї комісії в якості основних були прийняті американські правила з незначними змінами: 

 виміри проводилися у метричних пропорціях; м'яча можна було торкатися всім тілом вище пояса; після торкання м'яча на блоці гравцю було заборонено повторне торкання; висота сітки для жінок - 224 см; зона подачі була суворо обмежена.

 Подальша діяльність по створенню міжнародної федерації волейболу продовжилася в 1936 р. на Олімпійських іграх у Берліні, однак незабаром почалася друга світова війна, що значно ускладнило роботу в цьому напрямку, але не перервало її. Вже у воєнні роки волейбол було включено до програми армії США як гру для відпочинку і підтримання форми.

По закінченні воєнних дій з 1944 з 1946 р. проводяться перші чемпіонати з волейболу у Бразилії. У Чехословаччині і Франції проходять перші повоєнні міжнародні змагання. У Празі проходить зустріч представників Чехословаччини, Франції і Польщі, на якій усе наполегливіше звучать пропозиції заснувати незалежну міжнародну волейбольну організацію. . Пізніше міжнародна громадськість поклала на представників цих країн відповідальність за організацію спеціального комітету.

 З 18 по 20 квітня 1947 р. у Парижі проводиться перший конгрес з волейболу за участю 14 країн (Бельгія, Бразилія, Угорщина, Голандія, Єгипет, Італія, Польща Португалія, Румунія, США, Уругвай, Франція, Чехословаччина і Югославія), на якому була утворена міжнародна федерація волейболу - Federation Internationale de Volleyball (FIVB - ФІВБ), яка підняла міжнародний авторитет волейболу. Першим її президентом був обраний Поль Лібо з Франції. Країнами-засновниками були Бельгія, Бразилія, Італія, Ліван, Польща, Туреччина, Франція, Чехословаччина. Пізніше для керування волейболом у різних районах світу і для представництва ФІВБ на місцях були створені зональні конфедерації: Азіатська (1960), Європейська (1963), Африки і Магаласійської Республіки (1965), Північної, Центральної Америки і Карибського моря (1966).

 Метою ФІВБ є: об'єднання національних федерацій, що керують волейболом у своїх країнах; створення національних організацій; сприяння розвитку волейболу у світі; зміцнення дружніх зв'язків між спортсменами й офіційними особами різних країн; проведення офіційних змагань і першостей у дусі солідарності і взаємодопомоги; удосконалення гри у волейбол та ін.

Статут ФІВБ забороняє будь-яку дискримінацію у відношенні окремих осіб і країн, а також дискусії і демонстрації етичного, релігійного чи расового характеру. . Усі приєднані федерації мають рівні права й обов'язки

Від кожної країни може бути прийнята тільки одна національна федерація.

 Технічними органами ФІВБ є постійні комісії, що обираються раз на 4 роки: організаційно-спортивна, арбітражна, з правил гри.

 У перші роки свого існування ФІВБ встановлює загальні правила гри шляхом комбінування правил, що діють у США і Європі. У цей час починається нова ера силового волейболу. Зі створенням ФІВБ регулярно проводяться офіційні першості світу і континентів. У 1948 р. відбувся перший Європейський чемпіонат серед чоловіків у Римі, у якому брало участь 6 команд. Чехословаччина виграла перший міжнародний титул. .

 Багато національних федерацій робили все можливе, щоб досягти рівня світових лідерів. Вони удосконалювалися, використовуючи оригінальні методики тренерів, що працюють з провідними командами закордонних країн. Комісія тренерів ФІВБ проводила міжнародні курси і симпозіуми для підвищення кваліфікації тренерів. У такий спосіб рівень висококласних команд збільшувався у всіх географічних зонах. У зв'язку з участю великої кількості команд міжнародні змагання стали більш насиченими. Конкуруючі команди збагачували одна одну новими техніко-тактичними елементами гри.

 Величезну роль у розвитку популярності волейболу в усьому світі зіграв турнір Доброї Волі американських команд у Європі.

 У 1949 р. у Празі відбувся перший чемпіонат Європи серед жінок, при організації якого було використано досвід проведення чоловічих змагань. Перемогу одержала жіноча збірна СРСР. Там же проводився перший чемпіонат світу серед чоловіків, у якому також перемогла чоловіча збірна СРСР. Після чемпіонатів у Празі відбувся другий Конгрес ФІВБ, на якому були прийняті нові міжнародні правила гри й оголошено, що членами ФІВБ стала 21 національна федерація.

До кінця 50-х рр. популярність гри в усьому світі стає очевидною і ФІВБ веде переговори з Міжнародним Олімпійським Комітетом з питання включення волейболу в Олімпійську програму.

У 1952 р. у Москві на стадіоні Динамо проводиться чемпіонат світу, перший для жінок і другий для чоловіків, у якому беруть участь 11 національних команд. Після закінчення чемпіонату було відзначено, що рівень гри помітно піднявся. Країна, що приймає, виграє обидва титули.

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні