Історія села Нова Гребля

які не повернулися з поля битви. Скульптура пам'ятника встановлена.

Травень 1965 року. Сходяться сюди люди, йдуть учні місцевої школи, курсанти училища механізації сільського господарства, медики, робітники радгоспу, колгоспники.

Скульптура закрита білим покривалом, кругом обвита червоною стрічкою. Починається мітинг, присвячений відкриттю пам'ятника. Стоять люди, їхні погляди звернені на закриту скульптуру. Голова сільської Ради народних депутатів Штукатор М. М. перерізує червону стрічку, біле полотнища падає до підніжжя і воїн, втілений в граніт, з автоматом за плечима кладе вінок тим, що полягли в боях. На трибуні виступають комуністи, інваліди та учасники Великої Вітчизняної війни, юнь села. Плакали всі, ніхто не соромився сліз. Вони лилися з людських очей і падали в траву. Заговорили мідні труби. Полилася тужлива мелодія пісні „Степом, степом,. ," Заголосили матері, сини яких не повернулися з поля бою. На гранітній плит  величної скульптури вирізьблені імена тих, хто віддав своє життя, щоб на світі був мир, щоб сонце миру завжди світило над нашою планетою. Віля памятника квіти. Квіти то шана народна.

Братську могилу, на якій встановлено пам'ятник, доглядають учні місцевої школи.

1967 рік. Головою правління колгоспу імені Леніна працює Погонець Т. І. з 1963 року. Колективне господарство міцніє з кожним роком, поповнюється сучасною технікою, краще родить матінка-земля

Цей рік був особливим. Наш народ, трудящі всього світу відзначили 50-річчя Великого Жовтня - піввіковий ювілей. Урочисто відзначила цю знаменну подію громадськість нашого села.

Закінчилась урочиста частина. Силами учнів місцевої школи був даний святковий концерт, який розпочинався привітанням, в якому відображалася історія нашого села за 50 років.

Від щирого серця вітаєм

Усіх, що трудились на славу.

Це ж ви в ювілейному році

Зростили врожай небувалий.

Як Ішли на війну громадянську

У димах, у загравах, в огні,

Молоду нашу землю радянську

Окриляли солдатські пісні.

і йшли ви на подвиги сміло,

Залишаючи рідне село,

Бо відстояти владу Радянську –

Це метою усіх вас було.

і багато тоді не вернулись,

Полягли на фронтах війни,

Щоб в майбутнє дорогу відкрити,

Щоб спокійно росли їх сини.

Вже затихли бої і настало

В селі мирне й спокійне життя,

В комнезам бідняки об'єднались,

Щоб прокласти в колгосп уже шлях.

Комсомольці горіли бажанням,

Щоб створить колектив у селі.

І завзято вони працювали.

Як нового життя ковалі.

Розорали куркульськії, межі,

Як весною розвинувся клен.

Першу борозну трактором в полі

Прокладав Лисак наш Семен.

І пішло життя колективне,

Не один вже з'явився орач.

І колгосп тоді люди назвали –

До війне ще - Червоний сівач

Працювали з завзяттям на полі,

Знищуючи бур'яни і пирій.

І очолив тоді господарство

Комуніст Парійчук Тимофій.

Без упину усі працювали,

Обробляли безмежні поля.

Та все радісне було покрито

Ненависним словом -війна.

На війну вас тоді проводжали

І  бажали усім вороття.

Та за рідну свою Батьківщину

Не один віддав світле життя.

А в селі що робили фашисти!

Забирали в неволю людей.

Проти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні