Історія слов'янського мовознавства

(1886—1942), який своєю працею «Старославяиский язык» (ч. 1, 1951; ч. 2, 1952) вніс знач­ний вклад у науку про старослов'янщину. Його дослі­дження виділяються з-поміж подібних видань як росій­ських, так і зарубіжних тим, що О. Селіщев досить повно, грунтовно і всебічно виклав багатий фактичний матеріал у порівняльно-історичному плані. Праця не закінчена через передчасну смерть автора, проте вона має загальнолінгвістичне значення і наукову цінність.

Кінець 40-х — початок. 70-х років XX ст. характери­зується виходом ряду підручників із старослов'янської мови для студентів вузів: М. К. Грунський. Вступ до слов'янського мовознавства (1946); С. Д. Н и к и ф о р о в. Старославянский язык (1952, 1955); Л. В. Матвеева-Исаева. Лекции по старославянскому языку (1958); Н. М. Е л к й н а. Старославянский язык (1960); В. П. Беседина-Невзорова. Старославянский язык (1962); А. Й. Г о р ш к о в. Старославянский язьік (1963); М. Ф. Станівський. Старослов'янська мова (1964); В. Ф. К р и в ч и к, Н. С. М о ж е й к о. Старо­славянский язык (1970); Г. А. Хабургаев. Старославян­ский язык (1974).

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Беседина – Незорова В.П. Старослов’янський язык. Х. 1962, с. 10-11.
  2. Гунський М.К. Вступ до словянського мовознавства. – Київ – Львів, 1946, с. 20.
  3. Кравчик В.Ф., Можейкео Н.С. Старословянский язык. – Минск, 1970, с. 5-7.
  4. Майе А. Общеславянский язик. – Москва, 1951, с. 36-38.
  5. Селищев А.М. Старослов’янський язик. – Москва, 1951, с. 101-103.
  6. Станівський М.Ф. Старослов’янська мова. – Львів, 1964, с. 52-53. 

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10