Історія виникнення баяну

I ступеня на Лейпцизькому ярмарку. Подібні багатотемброві готово-виборні баяни «Україна» донедавна виготовлялися Житомирською фабрикою музичних інструментів.

   Удосконалення технічних можливостей інструмента, збагачення його тембральної палітри сприяло підвищенню професійної майстерності баяністів. Якщо у 1930 – 1940-х рр. до їх репертуару входили переважно акомпанементи до пісень і танців та обробки народного мелосу, то з 1950?х рр. баян стає повноправним концертним інструментом. Сьогодні в репертуарі високопрофесійних баяністів переважають сонати, сюїти, концерти, зокрема твори світової (Й. С. Бах, В. А. Моцарт, А. Вівальді, Ф. Шопен, Ф. Ліст, Р. Шуман, М. Мусоргський, П. Чайковський) та української (М. Лисенко, В. Косенко, Л. Ревуцький та ін. ) класики. На баяні чудово звучать як оригінальна музика, фольклор, так і найкращі зразки джазу, сучасного авангарду тощо.

   Вагомий внесок у створення репертуару для баяна здійснили і продовжують здійснювати відомі вітчизняні композитори К. Мясков, М. Сільванський, І. Шамо, В. Подвала, В. Подгорний, Ю. Шамо, Я. Лапинський. Баяністи, які писали для цього інструмента – М. Різоль, І

Яшкевич, А. Білошицький, тепер для баяна творять В. Власов, А. Гайденко, В. Зубицький, В. Рунчак.

 Серед видатних баяністів-віртуозів варто назвати імена Володимира Бесфамільнова, Сергія Грінченка, Ігоря Завадського, Володимира Зубицького, Павла Фенюка, Костянтина Жукова, Володимира Мурзу та ін. Ці митці активно популяризують вітчизняне баянне мистецтво в Україні та за кордоном.

   Варто відзначити, що на сучасному етапі баян також входить до складу камерних ансамблів із класичним інструментарієм – скрипкою, віолончеллю, духовими та ударними інструментами, а також до камерних та симфонічних оркестрів. Відомими є неодноразовий переможець на престижних міжнародних конкурсах дует І. Єргієва (баян) з О. Єргієвою (скрипка); дует лауреатів міжнародних конкурсів баяніста А. Дубія з органісткою І. Харечко; численні концертні виступи баяністів П. Фенюка, С. Грінченка, І. Завадського, Р. Юсипея у супроводі камерного та симфонічного оркестрів.

   Отже, баян – це сучасний концертний інструмент, який має надзвичайно багаті технічні та художньо-виражальні можливості і широко використовується у аматорській та професійній музиці України.

Висновки

Отже, праобраз баяну з'явився кілька століть назад, і вже тоді він мав значну перевагу перед такими інструментами, як позитиви (маленькі кімнатні органи), регалі (настільні органи). Авторам хроматичної гармоніки є Микола Бєлобородов (1870). У 1907 р. рязанський майстер П. Е. Стерлігов, удосконаливши існуючу конструкцію, виготовив хроматичну гармоніку унікальної конструкції, аналога якої не було в усьому світі. Її і назвали баяном.

Згодом конструкція баяна мінялася. Ліва клавіатура, яка раніше використовувалася лише для акомпанементу, тепер по виконавських можливостях майже не поступається правій.

Баян - сучасний камерний інструмент. Його універсальність дозволяє грати найрізноманітнішу музику - від перекладань органної і клавірної класики до складних (як у технічному відношенні, так і в плані музичної мови) творів сучасних композиторів, які складають спеціально для баяна.

Історія розвитку баяна продовжується. Сьогодні для нашої музичної громадськості, всіх аматорів народних інструментів немає задачі більш почесної, чим дбайливо зберігати те особливе почуття, що наш народ завжди випробував до баяна — цьому справжньому голосу народної душі.  


Список

1 2 3 4 5

Схожі роботи