Історія виноробства в Україні

бенкетів князя Володимира:

В одній з сутичок з печенігами під Васильковом Володимир зазнав поразки і, втікаючи від ворога, сховався під мостом. Переляканий князь дав обітницю, якщо залишиться живим, збудувати церкву в Василькові, що і було потім виконано. Крім того, виплутавшись з цієї халепи, Володимир влаштував восьмиденний святковий бенкет, для якого наварили „триста мір меду”. Чому дорівнювала міра в Х столітті, не з‘ясовано, але відомо, що у ХVІІ столітті її об’єм складав близько 775 літрів.

Очевидно, цей хмільний напій був поширений не лише на князівському столі, але був доступним і для простого народу. Меду на Русі збирали достатньо, він був навіть експортним товаром. Цікаво, що цей напій пройшов тисячолітню історію і варився навіть у ХІХ столітті. В Радянському Союзі в 20-ті роки, коли був великий попит на пропаганду творчості народних мас, у Харкові вийшла книжечка селянина Іполита Корабльова «Як самому зварити мед та виробити медо-овочеве вино». Рекомендуємо широкому загалу рецепт приготування домашнього меду, взятий з сучасних літературних видань:

"Мед розводять водою, дають декілька разів закипіти, кладуть хміль і ставлять у холодне місце для бродіння. Тільки-но мед перебродить, його проціджують, розливають у пляшки і закупорюють.
На 4 кг меду – 6 л води, 50 г хмелю".
 

 ВИНОРОБСТВО У ХVІ-ХVІІІ СТОЛІТТЯХ

Існують історичні відомості, що у ХVІ-ХVІІ століттях на берегах Дністра та Бугу росли виноградники і вироблялось вино. Можливо, виноградники у цих районах залишились ще з часів Київської Русі - ті самі виноградники, які належали Києво-Печерському монастирю

Що ж до земель Західної України, то туди культура виноробства прийшла з Угорщини, яка входила до тогочасної Австрійської імперії.

Перші спроби створити російське виноградарство та виноробство належать царю Олексію Михайловичу. Найперші виноградники виникли в Астрахані, на острові Черепахові. Пізніше відомий винороб Лев Сергійович Голіцин жартував з цього приводу, що «мало не з цієї причини російське виноробство пішло черепашачою ходою».

Російський цар Петро І багато чого запроваджував в Російській імперії. Власне статус імперії Росія теж отримала від нього. До вина цар-реформатор підходив з таким самим розмахом, як і до всього, до чого брався. Петро І визнає і визначає як вино лише вино виноградне. Саме в книзі «Известие учительное…», надрукованій «повелением великого князя Петра Алексеевича» у стольнім граді Москві, знаходимо ми перше в Росії визначення виноградного вина: «…вино от плода лозного, си есть из гроздов винныя лозы источенное. Подобает сему вину свойственным имети вкус и обоняние и к питию приемное, и чистое бытии, не смешанное с каковым либо иным кроме еже из гроздия. Вином же не суть и бытии не могут велко и от различных овощей и ягод источены, си есть яблочный, грушевый, вишневый, терновый, малиновый, и иныя вин подобныя».

Петро І мав намір завести в Росії виноградарство та виноробство, як завів флот і мануфактури: він вивіз з-за кордону найкращі виноградні лози, виписав закордонних виноробів, щоб розводити виноградники поблизу Азова. Коли Азов відійшов туркам, цар наказав насаджувати виноградники на залитих сонцем косогорах донського правобережжя. Існують перекази, що у Пскові до 60-х років

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні