Лінгвістичний аналіз новели М. Коцюбинського Intermezzo

Перша редакція.

“А з неба все сипле і сипле. . . Витрушує звуки з дзвіночків, струже металеві дошки і сипле стружки додолу. . . В небі цілі оркестри. Часом зривається звідти, як вогник. окремий звук і впаде на ниви червоною краплею”.

Друга редакція.

“А з неба все сипле і сипле. . . витрушує звуки з дзвіночків, струже срібні дошки і все те кида додолу. . . Співають хори, грають в небі цілі оркестри. Часом зірветься з неба яскравий звук і впаде між ниви червоним куколем”.

У другій редакції слово “металеві” замінено більш образним і звучним словом “срібні”, усувається тавтологічний вираз “сипле стружки”, замінюється форма теперішнього часу “зривається” на форму майбутнього часу для узгодження з іншим дієсловом “впаде”, емоційно нейтральне “окремий” (звук) замінюється епітетом “яскравий”. подвійний образ: ‑ звук “як вогник” і “червоною краплею” замінюється одним і більш конкретним – “червоним куколем”.

Третя редакція.

“А з неба сипле і сипле. . . витрушує душу з дзвіночків, струже срібні дошки, сіє регіт на дрібне сито. А ось зірвався оди яскравий звук і впав між ниви червоним куколем”.

У третій редакції емоційно нейтральне слово “звуки” замінене емоційно інтенсивним “душу” (все найкраще). Появився й новий акустичний образ, переданий словосполученням “сіє регіт на дрібне сито”. Опущено, очевидно, через художню невиразність вислів “і все те кида додолу. . . ” Знято й підсилювальну частку “сіє”, оскільки вона може бути сприйнята як омонім (займенник).

Речення “Співають хори, грають в небі цілі оркестри”, на думку М. М. Коцюбинського, стало зайвим, бо є вже свіжий і незвичний, нетрадиційний образ – “сіє регіт на дрібне сито”. Вираз “часом зірветься. . . і впаде” замінено конкретно-результативним “А ось зірвався. . . і впав”.

Остаточна редакція.

“А згори сипле та й сипле. . . витрушує душу з дзвіночків, струже срібні дошки і свердлить крицю. плаче, голосить і сіє регіт на дрібне сито. Он зірвався один яскравий звук і впав між ниви червоним куколем”.

В остаточну редакцію цього уривка письменник ще ввів слова, семантика яких розрахована на слухове сприйняття: “свердлить крицю, плаче, голосить”. таким чином посилюється акустичний образ співу жайворонків. Словосполучення “з неба” замінено прислівником “згори”. що має більш узагальнене значення, ніж дане словосполучення. Виявляється, що й така незначна деталь, як зміна вказівних часток на початку другого речення (“А ось зірвався”. . . на “Он зірвався”), також впливає на сприйняття змісту. Створюється враження віддаленості картини. Герой-митець спостерігає враження віддаленості картини. Герой-митець спостерігає природу.

Висока художність тексту забезпечується відповідністю образної форми змістові. Таку відповідність простежуємо й на фонетичному рівні тексту уривка. Оригінальність пташиного диво-співу передається через алітерації і асонанси акустично-контрастних звуків: с (сипле та й сипле, струже, срібні, свердлить, голосить, сіє, сито), р (згори, витрушує, струже, срібні, свердлить крицю, регіт, дрібне, зірвався, яскравий, червоний), л (сипле та й сипле, свердлить, плаче, голосить), в, у (витрушує, дзвіночків, свердлить, зірвався, яскравий звук і впав між ниви червоним), і (і сіє регіт на дрібне сито), а (зірвався, яскравий, впав) тощо.

Заключна частина починається розповіддю про  повернення ліричного героя до міста. Розповідь змінюється міркуванням “Прощайте, ниви. . . ”, яке завершується вираженням спокійної впевненості героя в своїх силах: “Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає. . . ”. Митець готовий до боротьби за інтереси народу. В напрямі до формування цієї думки розвивалась образна система новели, її мовне втілення. Мікрообрази природи: зозулине “ку-ку!”, три білих вівчарки, зелені ниви, співуча арфа гречок, сонце, молоко і  чорний разовий хліб, спів жайворонків; сонячні промені, як струни у своїй витонченій красі, створені М. М. Коцюбинським для того, щоб підкреслити: природа може дати перепочинок, спокій, поповнити сили, але не може і не  повинна давати забуття. Після короткого intermezzo митець мусить повернутися до революційної боротьби.

Новела “Intermezzo” є своєрідним ідейно-естетичним маніфестом письменника, в якому проблема мистецтва тісно пов’язана з проблемою інтелігенції – трудовий народ – революція.

Лінгвістичний аналіз тексту такої образно-поетичної прози, якою є новела М. Коцюбинського “Intermezzo”, не може бути стандартно-схематичним. Кожна частина новели в композиціях твору тематично та ідейно пов’язана з іншими і водночас є окремим сюжетним чи ліричним образом, що й повинне знайти своє відображення в комплексному лінгвістичному аналізі тексту новели.

 

Список літературних джерел

  1. Багмут А. Й. , Борисик І. В. , Олійник Г. П
    Інтонація як засіб мовної комунікації. К. : Наукова думка, 1980.
  2. Бацій І. С. Краса і сила слова: Бесіди про мову художнього твору. – К. , 1983.
  3. Блонский П. П. Избранные психологические произведения. – М. : Просвещение, 1964.
  4. Виноградов В. О языке художественной литературы. – М. : 1959.
  5. Виноградов В. Проблемы русской стилистики. М. : Высш. Школа, 1981.
  6. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М. : Наука, 1981.
  7. Єрмоленко С. Синтаксис віршованої мови. – К. , 1969.
  8. Коваль А. П. Крилате слово. – К. , 1983.
  9. Коцюбинська М. Образне слово в літературному творі. – К. , 1960.
  10. Кухаренко В. Интерпретация текста. Л. : Просвещение, 1978.
  11. Ларин Б. Эстетика слова и язык писателя. – Л. 1974.
  12. Лейзеров Н. Л. Образность в искусстеве. – М. : Наука, 1974.
  13. Лотман Ю. Аналіз поэтического сердца. – Л. , 1972.
  14. Пустова Ф. Д. Тропіка в художньому слові. – Донецьк, 1972.
  15. Русанівський В. М. Мова в нашому житті. – К. , 1989.
  16. Скрипник Л. Фразеологія української мови. К. Наукова думка, 1973.
  17. Спиркин А. Г. Происхождение языка и его роль в формировании мышления. – М. , 1957.
  18. Теоретичні проблеми лінгвістичної стилістики. К. : Наук. Думка, 1972.
  19. Уфинцева А. Слово в лексико-семантической системе язика. М. : Наука, 1968.
  20. Чабаненко В. А. Основи мовної експресії. – К. , 1984.
1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні