Методи соціологічного дослідження

ЗМІСТ

Вступ
1. Загальний огляд методів соціологічного дослідження
- Експеримент
- Спостереження
- Опитування
- Аналіз документів
- Соціометрія

2. Методи опитування в соціології
- Анкетування
- Поштове опитування
- Інтерв’ювання
Висновок

ВСТУП

Як і у будь-якої науки, у соціології є свій метод пізнання – соціологічне дослідження. Його виникнення відноситься до кінця XIX століття і обумовлене наполегливою потребою практики. Хоча в простіших модифікаціях він використовувався людством з якнайдавніших часів.
Метод соціологічного дослідження є важливим і надійним пізнавальним інструментом соціолога. Він забезпечує рішення задач, які ставить перед дослідниками суспільства соціальна реальність. З його допомогою вивчаються думки, оцінки, цінності, установки людей, різні соціальні інститути (сім'я, брак, релігія) і процеси (наркотизація суспільства, адаптація індивідів до змінних умов життєдіяльності) і т. д.
На сьогоднішній день метод соціологічного дослідження разом з теорією, історією соціології, складає основу соціальної науки. До його безперечних достоїнств слід віднести: різноманіття «приватних» методів (опит, метод експертних оцінок, аналізу документів, і т. д. ); а також можливість їх застосування не тільки для соціальної сфери, але і їх ефективного використання в інших (не соціологічних) областях діяльності.
Методи пройшли тривалу і ретельну апробацію і на справжній момент акумулюють логічні, психологічні, статистичні і математичні знання. Ці обставини обумовлюють необхідність уважного відношення до їх використання. Оскільки, застосування їх некваліфікованими фахівцями приводить до нерепрезинтативності, спотворенню отриманої інформації


ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД
МЕТОДІВ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Експеримент
Це метод, що забезпечує якнайкращі емпіричні дані для перевірки гіпотез про наявність причинного зв'язку між явищами, а також найнадійніший засіб рішення багатьох практичних задач, пов'язаних з оцінкою ефективності соціальних і політичних програм. Багатовимірний контрольований експеримент, як ми побачимо надалі, відповідає найстрогішим стандартам наукового висновку і незамінний при порівнянні пояснювальних можливостей різних теорій. У деяких відносинах процедура експериментальної перевірки гіпотез навіть перевершує еталони вищеописаного «традиційного образу науки», оскільки виникаюча при плануванні експерименту необхідність у формалізації теоретичної моделі, операціоналізації змінних, що визначають «головний ефект», а також в знаходженні інструментів контролю сторонніх, змішуючих впливів, веде не тільки до прояснення основної гіпотези, але і до аналізу всіх тих зовнішніх умов і чинників оточення, для яких дотримуються теорії співвідношення (такий аналіз, як буде показано в гл. 4, покликаний гарантувати зовнішню валідність експерименту).
Недоліки експериментального методу є продовженням його достоїнств (що, втім, вірно і стосовно решти всіх методів). Виникнувши в натуралістичній традиції соціологічного дослідження, експериментальний метод був спочатку орієнтований на лабораторний або квазілабораторний дослідницький контекст, високий рівень формалізації теорій, що перевіряються, і максимальні можливості вимірювання і контролю всіх істотних змінних. Крім того, прихильники експериментального методу із самого початку віддавали перевагу скоріше абстрактним і загальним поняттям наукової теорії в збиток специфічним і унікальним поняттям, використовуваним при описі соціальної взаємодії його безпосередніми учасниками або «непрофесійними» спостерігачами.
Іншими словами, експеримент виявився методом, придатним скоріше для перевірки тих, що найбільш «склалися» і розвинених соціологічних і соціально-психологічних теорії, чим для пошукових досліджень, направлених на вироблення адекватної теоретичної мови і формулювання пробних гіпотез, що описують закономірності природного протікання соціальних процесів.
Крім того, слід пам'ятати про етичні проблеми, що іноді виникають при експериментальному маніпулюванні змінними соціального оточення. Ці проблеми можуть стосуватися не стільки гіпотетичного впливу небажаних чинників, скільки можливої соціальної нерівності, що виникає у великомасштабних польових експериментах при розподілі учасників по експериментальних і контрольних групах, оскільки в результаті члени контрольних груп не отримують «позитивної» експериментальної дії (на оцінку ефективності якого і направлений експеримент), наприклад, соціальної допомоги, нового прогресивного методу навчання і т. п.
Нарешті, експериментальний метод мало придатний для отримання результатів, які можна було б розповсюдити на суспільство в цілому або на великі соціальні групи, він не дозволяє побачити «зріз» широкомасштабних соціальних процесів. Результати хороших лабораторних експериментів володіють високою надійністю, проте вони досить далекі від «реального світу» (справедливості ради потрібно відзначити, що соціальним наукам далеко не завжди слід прагнути до віддзеркалення різноманіття «живого життя»). Результати польових експериментів в цілому характеризуються більшою близькістю до «реального світу», проте ця перевага досягається ціною декілька меншої надійності і більшій схильності усіляким зсувам. Якість даних, що отримуються в широкомасштабних соціальних експериментах, далеко не завжди виправдовує їх надзвичайно високу вартість.

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні