Методика вивчення образотворчого мистецтва 4

План

1. Пропорції зображення голови людини. Портрет, дружній шарж, карикатура.

2. Історія виникнення та розвитку шрифтів. Класифікація шрифтів. Основні елементи букви. Види шрифтових композицій. Шрифтові роботи на уроках образотворчого мистецтва та художньої праці.

3. Тематична виставка в школі, методика її організації і художньо-декоративного оформлення.

4. Різновиди скульптури. Уроки ліплення в школі. Матеріали, інструменти. Прийоми, способи ліплення. Тематика, структура уроків.

5. Шкільна преса в школі: класифікація, художньо-декоративне оформлення, верстка текстових матеріалів.

6. Художньо-декоративне оформлення шкільної афіші. Критерії оцінки якості афіши.

7. Поняття про натюрморт. Послідовність виконання натюрморта на уроках образотворчого мистецтва.  

 

1. Пропорції зображення голови людини. Портрет, дружній шарж, карикатура.

Рисунок голови створюється поетапно і для цього важливо бездоганно знати пропорції голови людини і схеми побудови рисунка голови в різних положеннях.

Анфас – це вид голови людини спереду.

Для рисунку анфасу голови людини користуються такою схемою:

1 етап. Спочатку побудуй сітку на основі квадрата, для цього по вертикалі розділи квадрат на 5 рівних частин, по горизонталі на 4: лінія волосся, лінія носа, лінія очей, лінія підборіддя. П’яту частину стираємо.

2 етап. Проводиться вісь симетрії, яка перетинаючи квадрат утворить висоту голови людини. Далі шукаємо лінію брів, розділив відрізок між лінією волосся і лінією очей на 5 рівних частин. 1/5 частина і буде цією лінією. Поділивши відстань між лінією носа і лінією підборіддя на 3 частини, отримаємо лінію рота.

3 етап. Поділивши верхню грань квадрата на 5 рівних частин і опустивши перпендикуляри на лінію носа, очей і рота знайдемо їх розміри.

4 етап. Промалювати детально всі елементи обличчя а також скули і вуха, і потрібний об’єм волосся.

Правила побудови голови людини в профіль.

Рисунок голови створюється поетапно і для цього важливо бездоганно знати пропорції голови людини і схеми побудови рисунка голови в різних положеннях.

Профіль – це вид голови людини збоку.

Намалюй квадрат і розділи його по горизонталі на 4 частини (лінія волосся, очей, носа, підборіддя).

Поділи квадрат 2 однакові частини по вертикалі. 1 вертикальну частину розділи ще на 5 рівних частин. Провівши пунктир до лінії очей отримаєте місце знаходження ока

Далі шукаємо лінію брів, розділив відрізок між лінією волосся і лінією очей на 5 рівних частин. 1/5 частина і буде цією лінією. Поділивши відстань між лінією носа і лінією підборіддя на 3 частини, отримаємо лінію рота

Другу частину ділимо на 10 частин (внизу), 1/10 стираємо. Від 1/3, з того що залишилося, проводимо пунктир до лінії очей і отримаємо ширину вуха (від лінії симетрії). На відстані 2/3 закінчується шия.

Визнач точку висоти голови, точку затилка і шиї. Точка основи шиї знаходиться на лінії рота, а затилка на лінії ока.

Промалювати детально всі елементи обличчя а також скули і вуха, і потрібний об’єм волосся. Портре́т або Портретний жанр (фр. portrait) - мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей, а також відповідний жанр образотворчого мистецтва.

Портрет - це зображення людини або кількох людей. Того, кого зображують на портреті, називають моделлю. Слово «портрет» походить від старофранцузької мови. Воно означає «відтворювати риса в рису». Найкращі портрети - це не тільки точне зображення зовнішності людини. Адже з першого погляду на такий портрет ми одразу пізнаємо, якою є зображена людина: скупою чи щедрою, шляхетною чи лихою. Вдалий портрет - це справжня розповідь про людину, її життя, хвилювання, професію, походження.

Карикатура (італ. caricatura, від caricare – навантажувати, перебільшувати).

Сатиричне або гумористичне зображення, у якому комічний ефект створюється перебільшенням і загостренням характерних рис, несподіваними зіставленнями і уподібненнями.

Карикатура – один з найдавніших видів малюнка. Вона відображає проблеми суспільства і з ранніх часів служила певним методом самоствердження над кривдником. Так насміхалися над ворогами, так народ глузував над своїми володарями або поневолювачами.

Шарж – різновидність карикатури; загострене сатиричне або гумористичне зображення, де зберігається портретна подібність. У так званому дружньому шаржі сатиричний елемент поступається перед гумором.

Сутність шаржу і карикатури полягає в перебільшенні тієї чи іншої вади або характерної риси в зовнішності людини чи в події, яка відбувається. Але між карикатурою та дружнім шаржем є суттєва різниця. Якщо карикатура засуджує і бичує різноманітні вади, то шарж лише показує смішні боки людини без глузування над нею.

Робота над карикатурою потребує вміння не тільки виявляти негативні боки життя, але насамперед малювати з натури за пам’яттю. Тільки наоснові цих попередніх замальовок, нарисів можливо створити карикатури, шаржі, зображуючи у формі гротеску найбільш характерні смішні риси людей чи тварин. Зрозуміло, тут потрібна і творча вигадка, і дотепність, і винахідливість.

 

2. Історія виникнення та розвитку шрифтів. Класифікація шрифтів. Основні елементи букви. Види шрифтових композицій. Шрифтові роботи на уроках образотворчого мистецтва та художньої праці.

Слово «шрифт» походить від німецького schrift - почерк, письмо. Письмо виникло ще в доісторичну епоху, його появі передувало первісне мистецтво. Малюючи на стінах печер, на скелях, первісна людина намагалась зафіксувати свої знання про навколишній світ.

Шрифт - це велика і дуже важлива область графічного мистецтва. Від малюнка кожної окремої букви, з яких складається слово, рядок, сторінка, від її краси, ясності, конструктивній точності залежить зручність, легкість читання, навіть сприйняття тексту. Тому так багато уваги приділяли розробці малюнків шрифтів художники минулого (Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер і багато ін. . ) і сучасності.

Історія світової писемності знає чотири основні види письма:

піктографічне (картинне) – найдавніше письмо у вигляді наскальних рисунків;

ідеографічне (ієрогліфічне) – письмо ери ранньої державності й виникнення торгівлі (Єгипет, Китай). Знаки ідеографічного письма – ідеограми (ієрогліфи) – є, як правило, окремими словами або навіть цілими поняттями;

складове (один письмовий знак – склад) – письмо деяких народів Індії; в Японії воно застосовувалося разом з китайськими ієрогліфами;

звуко - буквене (фонематичне) – письмо, яке передає звукове мовлення за допомогою умовних графічних знаків – літер і яке висловлює фонематичний склад мови. Фонеми це окремі звуки мови і залежно від вимови можуть варіюватися ( порівняйте: в’яз – в’язь ). Це означає, що фонематичний склад мови кількісно відрізняється від фонографічного складу, тобто від алфавіту.

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні