Місцеві органи виконавчої влади

План

Вступ 
1. Система органів виконавчої влади в Україні 

2. Місцеві державні адміністрації: їх функції, завдання та повноваження 

2. 1. Структура місцевих державних адміністрацій та призначення керівного складу 

2. 2. Підзвітність, підконтрольність та відповідальність місцевих державних адміністрацій і їх керівного складу 

2. 3. Здійснення місцевими державними адміністраціями делегованих повноважень місцевих рад та взаємодія з органами місцевого самоврядування 

2. 4. Взаємовідносини місцевих державних адміністрацій з підприємствами, установами та організаціями 

3. Розмежування функцій органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади 

Висновки 

Використані джерела та література 

 

Вступ

З розпадом Радянського Союзу Україна постала на шляху формування незалежної демократичної правової держави. Однак проблем постало більш аніж достатньо й левова частка з них полягала в регулюванні суспільних відносин.

Успадкована модель державного управління не відповідала вимогам часу, так як в умовах формування нових суспільних відносин вона була не лише неефективною, суперечливою, незавершеною, громіздкою і відірваною від людей, а й стала гальмом у проведенні соціально-економічних і політичних реформ. Вона поєднувала як інститути, які залишилися у спадок від радянської доби, так і нові інститути, які вже сформувалися в період незалежності України.

Для виходу України із трансформаційної кризи постала потреба створення сучасної та ефективної системи державного управління, з одного боку її комплексної перебудови у всіх сферах суспільного життя, з іншого – розбудові деяких інститутів державного управління, яких Україна ще не створила як суверенна держава.

Для прискорення змін у системі державного управління була розроблена Концепція адміністративної реформи в Україні, затверджена Указом Президента № 810/98 від 22 липня 1998 року „Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні”.

Метою адміністративної реформи було визначено поетапне створення такої системи державного управління, яка забезпечить становлення України як високо розвинутої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії, дозволить їй стати впливовим чинником у світі та Європі. Її метою є також формування системи державного управління, яка стане близькою до потреб і запитів людей, а головним пріоритетом її діяльності буде служіння народові, національним інтересам. Відповідно до Концепції адміністративної реформи система державного управління повинна бути підконтрольною народові, прозорою, побудованою на наукових принципах і ефективною. Витрати на утримання управлінського персоналу будуть адекватними фінансово-економічному стану держави.
 

1. Система органів виконавчої влади в Україні

Концепцією адміністративної реформи в Україні визначено ряд завдань, які повинні бути розв’язані в ході її проведення, зокрема: - формування ефективної організації виконавчої влади як на центральному, так і на місцевому рівнях управління;- формування сучасної системи місцевого самоврядування; - запровадження нової ідеології функціонування виконавчої влади і місцевого самоврядування як діяльності щодо забезпечення реалізації прав і свобод громадян, надання державних та громадських послуг; - організація на нових засадах державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;- створення сучасної системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів; - запровадження раціонального адміністративно-територіального устрою

Для досягнення поставленої мети щодо реформування системи державного управління було визначено п’ять напрямків роботи. Перший - це створення нової правової бази, що регламентуватиме державне управління в Україні. Другий - це формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів здійснення державного управління. Третій - це кадрове забезпечення нової системи державного управління. Четвертий – це зміцнення та формування нових фінансово-економічних основ функціонування державного управління. П'ятий - це наукове та інформаційне забезпечення системи державного управління, формування механізмів наукового та інформаційного моніторингу її функціонування. Найбільш складної проблемою адміністративної реформи в Україні було визначено реформування організаційних структур виконавчої влади. Після проголошення державної незалежності в Україні обсяги управлінської діяльності зросли у деяких сферах у 20-30 разів, а окремі з них (оборона, зовнішня політика) були утворені заново. Тому характерний для радянських часів метод реформування апарату управління шляхом його скорочення не розглядався як ефективний. Тут потрібен системний підхід, який дозволив би визначати оптимальні для потреб України кількість та структуру органів виконавчої влади. Як відомо, у ході системних перетворень Україна зіткнулася з проблемами організації виконавчої влади нового типу. Існуюча структура уряду України була однією із перепон на шляху до економічного зростання. Міністерства не змогли виробити і реалізувати ефективну політику, щоб зменшити масштаби тіньової економіки, запобігти погіршенню стандартів у сфері охорони здоров'я та освіти, збільшенню нерівності у розвитку регіонів і зубожінню значної частини населення. Державна служба визначена неефективною, бо вона ще не повністю трансформувалася в інституцію, яка забезпечує реалізацію державної політики. Визначені у Концепції заходи реформування ґрунтуються на вироблених світовою практикою принципових засадах функціонування виконавчої влади у демократичній, соціальній, правовій державі, серед яких ключове значення мають такі: - пріоритетність законодавчої регламентації функцій, повноважень та порядку діяльності органів виконавчої влади; - незалежність здійснення функцій та повноважень виконавчої влади від органів законодавчої і судової влади у межах, визначених Конституцією і законами України; - здійснення внутрішнього та судового контролю за діяльністю органів виконавчої влади та їх посадових осіб, насамперед, з позиції забезпечення поваги до особи та справедливості, а також постійного підвищення ефективності державного управління; - відповідальність органів виконавчої влади, їх посадових осіб за свої рішення, дії чи бездіяльність перед громадянами, права яких були порушені; - запровадження механізму контролю за функціонуванням виконавчої влади з боку суспільства через інститути парламентської і прямої демократії, передбачаючи, що вищі посади в ключових органах виконавчої влади є політичними посадами; - принципи ефективності, відкритості та доброчесності в роботі уряду та інших органів виконавчої влади. Реформування державної служби в Україні повинно забезпечити підбір і розстановку високопрофесійних, чесних і патріотично налаштованих кадрів апарату управління. Виконавча влада, реалізуючи призначення демократичної, соціальної правової держави, повинна створити умови для реалізації прав і свобод громадян, а також надання їм широкого кола державних, в тому числі управлінських, послуг. Держава повинна цілеспрямовано мінімізувати своє втручання в життєзабезпечення громадян і брати на себе лише ті послуги, які в даний період розвитку суспільства в змозі гарантувати і неможливо знайти на ринку послуг. Вона постійно повинна прагнути дерегулювання, тобто передачі своїх функцій механізмам ринкової саморегуляції і недержавним інституціям. Цей процес має ґрунтуватися на тому, що:1) надання послуг з боку виконавчої влади повинно бути спрямовано на задоволення потреб особи і суспільства. Тому потрібно визначити перелік відповідних послуг, які потрібні громадянам, а також критерії оцінки якості та ефективності їх надання;2) соціальні процеси повинні регулюватися з боку держави лише у разі, якщо це обумовлено інтересами всього суспільства.  3) управлінські послуги повинні бути платними тільки у випадку, коли громадянин має вибір - чи користуватися цією послугою, чи ні;4) управлінські послуги повинні надаватися, насамперед, на низових рівнях структури виконавчої влади, що забезпечить їх наближення до споживачів. У деяких випадках надання послуг на більш високому структурному рівні може бути обумовлено потребами економіки чи вимогами до якості надання послуги.

1 2 3 4 5 6 7 8