Наукове знання як система, його особливості і структура

Наукова картина світу - це ідеальна знакова модель досліджуваної реальності, побудована на основі сукупного наукового знання. Наукова картина світу виступає не просто як форма систематизації наукового знання, але і як дослідницька програма, яка визначає завдання емпіричного і теоретичного дослідження, а також вибір засобів їх вирішення. Історії наукового пізнання супроводжувалася періодичною зміною картин світу. А це означало зміну так званих наукових парадигм.

Поняття «парадигма» (з грецьк. - приклад, зразок) було введено американським істориком науки Т. Куном. Воно позначає певну сукупність загальноприйнятих у науковому співтоваристві на конкретному етапі ідеалів і норми наукового дослідження, які впродовж певного часу задають модель, зразок постановки і вирішення наукових проблем. У різні історичні періоди часу функціонують різні наукові картини світу. При зміні парадигм змінюються основоположні уявлення про світ, про фундаментальні об'єкти світу, про загальні закономірності їх взаємодії, дається нове тлумачення базових понять. Зміна парадигм - це революційне зрушення в науці, вихід її на нові етапи розвитку [3,c. 134].

Третім компонентом засад науки є філософські засади. Зміст філософських засад науки виражено, по-перше, у філософських принципах, які відображають фундаментальні передумови і загальну спрямованість пізнавальних процесів. По-друге, в нормах наукової пізнавальної діяльності, що фіксуються в принципах спостережуваності, відтворюваності, простоти та ін. Філософські засади науки виконують світоглядну функцію. Це блок найбільш загальних уявлень про досліджувані реальності, що визначає основні характеристики способу її пізнавального освоєння, які конкретизуються в ідеалах, нормах і методах наукового дослідження, а також у формах предметного знання.

 

2. Функції наукового знання

Розглядати структуру наукового знання складно без розгляду функцій наукового знання. Однією з найважливіших функцій є - світоглядна. Її зміна і становлення відбувалися безперервно і продовжується зараз. Довгий час світоглядна функція стримувалася релігійними догматами, не звільнилася остаточно вона й донині, що дуже прикро.

Технологічна функція науки, не складає уявлення про світ, як це робить світоглядна, а дозволяє перетворювати навколишній світ під потреби людини. Технологічна функція наукового знання активно стала розвиватися в період становлення індустріального суспільства. Спочатку технології були покликані боротися з природою, оскільки здавалося, що вона ворожа до людини. Але потім ця боротьба виявилася нераціональною, оскільки людина ще не настільки зрозуміла всі природні взаємозв'язки, щоб їх ефективно змінювати

Від зміни природи наука перейшла до наступного етапу - взаємодії з природою. Однак до теперішнього часу людство не може повністю відмовитися від техногенного підходу. Це ж у свою чергу посилює екологічні проблеми [4,c. 84].

До функцій наукового знання відноситься раціоналізація людської поведінки. Завдяки науковим знанням людина отримує необхідні ресурси, щоб оптимізувати свою діяльність в різних сферах життя. Це вкрай необхідно, оскільки науково-технічний прогрес продовжує збільшувати кількість знань, які вимагають більш ефективного сприйняття.

 

3. Методи наукового знання

У самому загальному сенсі метод - це сукупність певних правил, прийомів, способів, норм пізнання і дії. Метод являє собою систему приписів, принципів, вимог, які орієнтують суб'єкта пізнання на досягнення певного результату [5,c. 128].

Засади для класифікації методів можуть бути різними Традиційно методи наукового пізнання класифікуються за формальними ознаками: логічні методи, які використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях (аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, індукція, дедукція тощо), і за змістовними аспектами - методи емпіричного і теоретичного дослідження.

До емпіричних методів дослідження відносять: спостереження, експеримент, вимірювання, опис [2,c. 78].

Спостереження - цілеспрямоване, планомірне сприйняття, здійснюване з метою виявлення окремих властивостей і відносин об'єкта пізнання Спостереження дозволяє фіксувати лише те, що розкриває об'єкт дослідження.

Експеримент - це метод дослідження складається в цілеспрямованому, активному втручанні в протікання досліджуваного процесу, при якому відбувається відповідна зміна об'єкта або його відтворення в певних умовах, що відповідають цілям дослідження. Для експерименту характерні: контрольованість і можливість багаторазового повторення.

Опис - фіксування засобами природної або штучної мови результатів спостереження або експерименту.

Вимірювання - сукупність пізнавальних операцій засобом засобів вимірювань з метою знаходження числового значення вимірюваної величини в прийнятих одиницях виміру.

До методів теоретичного дослідження відносяться: формалізація; аксіоматичний метод; гіпотетико-дедуктивний метод; перехід від абстрактного до конкретного і т. д. [3,c. 92].

Формалізація - вираз змісту знання в знаково-символічному вигляді (формалізованою мовою). Це необхідно для більш точного вираження думок, виключення неоднозначного розуміння.

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні