Неоінституціоналізм. Економічна теорія прав власності Р. Коуза. Теорія суспільного вибору Дж. Б'юкенена

Кліометрія

Обидва вчені довгий час плідно працювали у галузі економічної історії та економетрики, симбіоз яких привів до виникнення "кліометрії"— особливої концепції щодо дослідження економічних явищ на основі поєднання математичних, статистичних методів та історичної теорії. Сама назва "кліометрія" походить від грец. "кліо" — муза історії та "метріо" — вимірювати. Ряд праць, присвячених теорії економічної історії, Дуглас Порт опублікував ще в 70-ті роки. Недаремно його разом з Р. Фогелем називають на Заході творцями нової економічної історії. Одна з праць Д. Норта "За кулісами нової економічної історії" (1973) — викликала тривалі суперечки та дискусію в науковому світі.

Вже в цій праці присутнє намагання по-новому пояснити процвітання і занепад народів та держав, проаналізувати проблему економічного зростання у тісному взаємозв'язку з дією так званих зовнішніх ефектів, трансакційних витрат та інституціональних норм. На думку Д. Норта, реформи і революції, зміна правових положень та форм власності мають сенс лише тоді, коли небажані побічні наслідки (зовнішні ефекти) трансакцій-них дій (витрат) у межах існуючих інститутів більші, ніж були б при нових. Це значною мірою абстрактне положення Д. Норт пояснює, вдаючись до історії людської цивілізації, зокрема, на прикладі "першої економічної революції в людській історії". Чому, запитує дослідник, 10 тис. років тому з мисливців та збирачів раптом виникли селяни? Його відповідь така: тому що лад власності первісного суспільства (вільне використання землі для всіх) не міг більше відповідати зовнішнім ефектам зростаючої чисельності населення (скорочення площ лісів та зниження врожайності землі); на зміну старому праву прийшло нове право колективної власності на спільно побудовану та захищену країну, тобто виникло аграрне суспільство.

Проведений Д. Нортом багатий на історичні матеріали аналіз європейського середньовіччя показує, що розвиток сучасного індустріального суспільства відбувається також відповідно до законів історико-економічної теорії. До того часу, доки густота населення була невеликою, а техніка розвинута слабо, процвітало, за висновком вченого, феодальне суспільство. Але пізніше, в міру розвитку демографічних та технологічних процесів, існуючі права власності та інституції (спочатку в Голландії в XVI ст. , а потім в Англії в XVII ст. ) стали бар'єром на шляху подальшого прогресу цивілізації. І тоді на зміну їм прийшли інші відносини та інститути приватної власності, які законодавче передбачали право вільного ринку для капіталу та праці.

Досліджуючи історію США та Європи, Д. Норт та Р. Фогель зосереджують увагу на функціях суспільних інститутів для забезпечення економічного зростання різних країн

На прикладі розвитку мореплавства та залізниць у США Д. Норт доводить, що організаційні зрушення можуть мати важливіше значення для розвитку суспільства, ніж технічні нововведення. А в циклі праць 90-х років автор висловлює думку про те, що криза в країнах Східної Європи та колишнього Радянського Союзу і була зумовлена передусім помилковою оцінкою ролі та значення соціальних інституцій.

Дугласа Норта називають творцем нової інституціональної економіки, яка останнім часом дістала широке визнання в західній науці. Відповідаючи на запитання, чому Англії та Нідерландам в XVI—XVII ст. вдалося досягти господарського процвітання, а Іспанії — ні, дослідник основну причину вбачає в інституціональних відмінностях, що існували в цих країнах того періоду. На принципах аналізу історико-економічних явищ вчений закладає основи теорії взаємодії різних установчих структур та економіки. Організаційні форми суспільного життя, згідно з Д. Нортом, повинні утримувати на мінімальному рівні трансакційні витрати і сприяти ефективності господарства. Самі інституції при цьому розуміють досить широко: насамперед формальні, а ще більше — неформальні правила поведінки, гри. Як каже Д. Норт, завдання інституціональної економіки (вона ще не створена, а перебуває в процесі свого становлення) полягає в тому, щоб відповісти на питання, як і чому відбувається її розвиток і який вплив на неї здійснюють писані правила поведінки в суспільстві. Вирішуючи цю проблему, вважає американський професор, слід подолати недоліки неокласики та неокейнсіанства, з одного боку, і марксизму — з другого: "Інституціональна економіка знаходиться між марксизмом та неокласикою". Автор поділяє ідеї Дж. Харшані та Р. Зелтена про те, що господарські суб'єкти володіють недостатньою інформацією, що вони часто не можуть повною мірою оцінити і передбачити наслідки своїх дій. "Люди орієнтуються не на об'єктивно правильні, а на суб'єктивні моделі,— зауважує Нобелівський лауреат. — Ми інтерпретуємо і раціоналізуємо наш світ через певні окуляри".

Розмірковуючи про процеси, що відбуваються у світі, Д. Норт підкреслює, що найважливішим завданням для Східної Європи сьогодні є формальна передача державної власності у приватні руки. Але при цьому відсутнє все те, що дає змогу цій приватній власності функціонувати відповідно до невидимої руки ринку — немає відповідної правової системи, системи освіти. Просто немає основ для цього. Неформальні правила гри, які опосередковані через культуру кожної країни, змінити дуже важко. Якщо ж модифікувати лише формальні правила, то це може призвести до напруженості і тривалої політичної нестабільності. Що стосується Росії, України та інших республік колишнього СРСР, то шлях змін тут буде тривалим і важким і в найближчі десятиріччя навряд чи можна очікувати високих темпів розвитку.

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні