Новітні методи та технології викладання іноземних мов в умовах гуманізації вищої освіти

Серед них на першому місці - ім'я Яна Амоса Коменского (1592-1670), засновника дидактики - мистецтва навчання [31]. Його книга так і називається "Велика дидактика, що містить універсальне мистецтво вчити всіх всьому",тому основа дидактики Я. А. Коменского - це принцип природовідповідності яка розкривається в таким чином:

- своєчасність;

- поступовість;

- результативність;

- мотивація;

- емоційність;

- перехід від більш легкого до більш важкого;

- однаковість методів навчання.

Метод навчання повинен зменшувати труднощі навчання, необхідно виходити з інтересів тих, кого навчають, приємне з'єднати з корисним. "Велика дидактика" пропонує вчителеві гуманістичні методи навчання й виховання, які напевно приведуть його до успішного результату. Тим самим були закладені основи сучасних уявлень, як про гуманістичну з, так і про педагогічну технологію.

 

1. 2. Психолого-фізіологічні особливості різних етапів навчання школярів.

Успішність організації навчання залежить від урахування психофізіологічних та психологічних особливостей учнів. У сучасній віковій психології прийнято виділяти наступні основні періоди розвитку школяра [8]:

- молодший шкільний вік ( від 7 до 11 років)

- підлітковий вік (від 11 до 15 років)

- старший шкільний вік (від 15 до 18 років)

Кожен віковий період відрізняється особливою характеристикою, він підготовляється попереднім періодом, виникає на його основі і служить у свою чергу основою для настання наступного періоду.

Вступ до школи вносить найважливіші зміни в житті дитини. Навчання – це серйозна праця, що вимагає відомої організованості, дисципліни, вольових зусиль з боку дитини. Молодші школярі відрізняються гостротою і свіжістю сприйняття, свого роду змістовною допитливістю. Сприйняття на цьому рівні психічного розвитку зв'язано з практичною діяльністю дитини. Сприймати предмет для школяра – значить щось зробити з ним, щось змінити в ньому, зробити які-небудь дії, узяти поторкати його. У першу чергу діти сприймають ті об'єкти або їхні властивості, ознаки, особливості, що викликають безпосередній емоційний відгук, емоційне відношення. У зв'язку з віковою відносною перевагою діяльності першої сигнальної системи в молодших школярів більш розвита наочно-образна пам'ять, чим словесно-логічна. Основна тенденція розвитку уяви в молодшому шкільному віці – це удосконалювання уяви відтворення. Воно зв'язано з представленням раніше сприйнятого або створенням образів відповідно до даного опису, схемою, малюнком і т. д.

У підлітковому віці відбувається істотна перебудова всього організму підлітка, що відбиває й у деяких психологічних особливостях. Це період бурхливого й у той же час нерівномірного фізичного розвитку, коли відбувається посилений ріст тіла, удосконалюється мускульний апарат, йде інтенсивний процес окостеніння кістяка. У підлітковому віці істотно перебудовується характер навчальної діяльності. Поступово наростаюча дорослість підлітка робить неприйнятними для нього звичні молодшому школяреві старі форми і методи навчання. Схильний раніше до дослівного відтворення навчального матеріалу, він прагне тепер викладати матеріал своїми словами. Зміст і логіка досліджуваних у школі предметів, зміна характеру і форм навчальної діяльності формує і розвиває в нього здатність активно, самостійно мислити, міркувати, порівнювати, робити глибокі узагальнення і висновки. Основна особливість розумової діяльності підлітка – здатність до абстрактного мислення, зміна співвідношення між конкретно-образним і абстрактним мисленням на користь останнього

Конкретно-образні (наочні) компоненти мислення не зникають, а зберігаються і розвиваються, продовжуючи відігравати істотну роль у загальній структурі мислення. У процесі навчання підліток здобуває здатність до складного аналітико-синтетичного сприйняття (спостереженню) предметів і явищ. Сприйняття стає плановим, послідовним і всебічним. Наростає уміння організовувати і контролювати свою увагу, процеси пам'яті, керувати ними. У підлітковому віці помічається значний процес у запам'ятовуванні словесного й абстрактного матеріалу. Уміння організовувати розумову роботу з запам'ятовування визначеного матеріалу, уміння використовувати спеціальні способи розвитий у підлітків у набагато більшому ступені, чим у молодших школярів.

Старший шкільний вік – період цивільного становлення людини, його соціального самовизначення, активного включення в громадське життя, формування духовних якостей.

Учні дорослішають, збагачується їхній досвід. Росте їхнє свідоме відношення до навчання. Саме в цьому віці юнаки і дівчата звичайно визначають свій специфічний стійкий інтерес до тієї або іншої науки, галузі знання. Такий інтерес у старшому шкільному віці приводить до формування пізнавально-професійної спрямованості особистості, визначає вибір професії. Наприкінці старшого віку учні опановують своїми пізнавальними процесами ( сприйняттям, пам'яттю, уявою, а також увагою), підкоряючи їхню організацію визначеним задачам життя і діяльності. Розумова діяльність старшокласників характеризується в порівнянні з підлітковим віком більш високим рівнем узагальнення й абстрагування, що наростає тенденцією до причинного пояснення явищ, умінням аргументувати судження, доводити істинність або хибність окремих положень, робити глибокі висновки й узагальнення, зв'язувати досліджуване в систему.

Розвивається критичність мислення.

 Для того, щоб спостерігалася принципова відмінність у специфіці навчання, пропонується розділити вікові категорії по групах:

 1 група –від 7 до 13 років

 2 група –від 14 до 18 років

 1-а вікова група – це особлива ступінь розвитку; саме з неї починається навчання, що необхідно враховувати при доборі навчальних матеріалів, при виборі прийомів і підходів роботи, вправ, при організації навчання.

 Саме в цей період потрібно організовувати навчання так, щоб учень добував знання, а не одержував їх для запам'ятовування в готовому виді, щоб він опановував навичками й уміннями в результаті своєї праці. Для того, щоб виховувати трудове відношення до навчання, варто уникати розжовування завдань і установок, не боятися перевантажити учнів, не знімати труднощі, а допомагати їх переборювати.

 Цей період також дуже сприятливий для творчого розвитку.

 Всі учні приходять у школу з різним, найчастіше недостатньо розвитим рівнем здібностей до оволодіння монологічним і діалогічним мовленням. Якщо учень не може удержати в пам'яті, скажемо, більш двох слів, не вміє імітувати, погано розрізняє звуки, якщо в нього не розвиті зорова пам'ять, здатність до язикової абстракції і т. п. , то надзвичайно утруднена вся навчальна діяльність.

 Здатності учнів треба спеціально розвивати і займатися цим цілеспрямовано, починаючи з перших уроків.

 Змістом навчання початкового періоду повинний бути:

  1. Підтримка мотивації учнів до оволодіння іншомовним спілкуванням.
  2. Оволодіння основами іншомовного мовлення.
  3. Оволодіння достатнім для мінімального спілкування матеріалом.
  4. Оволодіння основними прийомами здійснення навчальної діяльності.
  5. Розвиток самостійності в оволодінні іншомовними знаннями, навичками й уміннями.
  6. Розвиток іншомовних здібностей як однієї з основ успішного подальшого навчання.
1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні